Пошук по сайту

Бібліогурман

Шановні відвідувачі сайту!

Відділ наукової інформації та бібліографії продовжує щомісячне інформування про книги у фондах бібліотеки, на які варто звернути увагу.

лютий 2020 року

А44155 821.162.1 Я28

Ягелло, Йоанна.Молоко з медом [Текст] : роман / Й. Ягелло; пер. з пол. Б. Антоняк. - Львів : Урбіно, 2019. - 456 с.

«Молоко з медом» – остання книжка з квадрології польської письменниці Йоанни Яґелло про Лінку Барську. Серія розповідає про життя пересічної польської гімназистки. Це четверта й заключна книжка із "кавово-шоколадної" серії про Лінку. Попередні три: "Кава з кардамоном" ,"Шоколад із чилі", "Тирамісу з полуницями". У фінальній частині Лінка живе звичним життям: дописує у свій блог, завершує навчання в ліцеї і готується вступати до вишу, фотографує й подорожує з коханим Адріаном.

Поки не дізнається, що вагітна, і з цією звісткою вона залишається сам на сам: її коханому важливіше вивчати живопис в Англії, аніж відповідати за свої вчинки. До створення родини й виховання дитини він виявився просто неготовим. Лінці доведеться давати собі раду з навчанням, доглядати малу Єву й одночасно готуватися до складання іспитів.

Паралельно з основним сюжетом розвивається лінія спогадів Лінчиної мами – Єви Барської. Це спогади про особисте життя, про рідну доньку, яка виховується в іншій сім`ї. Бар`єр між батьками й дітьми, який існує в багатьох сім`ях, – ще одна сторона Лінчиної історії.

У цій книзі, як і у інших, автор піднімає важливі теми: проблеми у спілкуванні молоді та дорослих, конфлікт між поколіннями, коли дорослі хочуть для своїх нащадків "іншого життя" та знають, що для них найкраще, перше кохання та зрада, рання вагітність. Книга цікава - сподобається і дорослим читачам і підліткам.

А44248 821.161.2 М30

Марченко, Мія.Місто Тіней [Текст] : повість / М. Марченко. - Київ : Фонтан казок, 2019. - 360 с. : іл.

Дебютна повість Мії Марченко «Місто Тіней» — переможець конкурсу «Напишіть про мене книжку!», оголошеного видавництвом «Фонтан казок» з метою простимулювати українських письменників до створення книжок, у яких ключовим є образ сучасної дитини. Також повість відзначена премією ім.. О.Є.Корнійчука і здобула перемогу в конкурсі «Коронація слова» в номінації «Найкращий прозовий твір для дітей середнього шкільного віку», нагородами «Найкраща підліткова книжка року» одразу за кількома рейтингами, а також увійшла до короткого списку конкурсу «Еспресо. Вибір читачів» від «Еспресо ТВ». А щойно книжка вийшла, як «BaraBooka. Простір української дитячої книги» назвали її дебютом року.

Сильна сторона цієї повісті – емоції, вони передані дуже чисто. Дванадцятирічна Марта почувається самотньою, їй здається, що довіритися вона може лише іграшковому ангелу, що нагадує їй про маму, яка нещодавно померла. Тому вона завжди носить ангела з собою. До однокласників, навпаки, ставиться з недовірою, та й у новій школі з нею не поспішають дружити, бо вчителька розповіла, що в дівчинки померла мама. Стосунки з батьком у Марти не складаються (принаймні, спочатку). Вона не розуміє тата, не звикла до його любові, він їй чужий. Тато також не знає її інтересів та потреб, не розуміє її і не вміє показувати свою любов.

Мія Марченко дала своїм персонажам переважно іншомовні, екзотичні імена, а містам — суто умовні назви, як-от Місто тіней, Королівство Золотих Веж тощо, певно, для того, щоби трохи відійти від реалізму в повісті, зробити її більш фантастичною, а образи — узагальнити. Події відбуваються напередодні Різдва, а Різдво творить дива.

А44234 821.163.42 Є69

Єрґович, Мілєнко. Батько[Текст] / М. Єрґович; пер. з хорват. А. С. Любка. - Чернівці : Книги–-XXI , 2019. - 192 с.

Міленко Єргович, сучасний боснійсько-хорватський письменник, народився 28 травня 1966 у Сараєво. Навчався на факультеті філософії та соціології Сараєвського університету. Під час війни в 1993 переїздить до сусідньої Хорватії у місто Загреб. Єргович працював журналістом, публікувався в боснійських, хорватських, сербських газетах. У 1988 році публікується збірка поезій "Opservatorija Var?ava". А в 1994 книга "Sarajevski Marlboro" приносить світове визнання. Автор багатьох віршів, новел, романів, повістей, п`єс, есе, які перекладені на більше 20 європейських мов.

Роман «Батько» написаний 2010 року. Виданий того ж року в белградському видавництві «Ренде». 2018 року вийшов українською у чернівецькому «Видавництві 21» у перекладі Андрія Любки.

В основі твору — події із приватного життя письменника, який знав свого батька, але виростав без нього. Це, як розповів перекладач українського видання Андрій Любка, «історія любові й образи за те, що його і його матір покинули, розповідь про дитячі мрії і дорослі спроби налагодити стосунки тата і сина, навчитися, якщо не любити, то бодай поважати одне одного».

На тлі цієї автобіографії Єргович змальовує життя в соціалістичній Югославії, своє рідне Сараєво і той шлях, який привів Боснію до війни. Таким чином, крізь зображену в романі історію стосунків батька і сина розкривається специфіка складної і суперечливої епохи Югославії, а також війни на Балканах.

А44127 821.161.2 Г84

Гримич, Марина Віллівна.Клавка [Текст] : роман / М. В. Гримич. - Київ : Нора-друк, 2019. - 336 с.

Дія роману Марини Гримич «КЛАВКА» відбувається у Спілці письменників України і в київському письменницькому будинку РОЛІТ у 1947 році, коли відбувся сумнозвісний Пленум, відомий в історії розгромом української літератури, зокрема паплюженням Юрія Яновського та Максима Рильського. Але мало хто знає, що розправою над цими двома класиками не обмежилось: українських літераторів — колег по перу, сусідів по дому — нацьковували одне на одного, користуючись їхніми амбіціями. Учасники подій по-різному вийшли з нелегкої етичної ситуації — хто з високо піднятою головою і посмішкою на устах, а хто в ганьбі і досмертних докорах сумління.

Клавка, секретарка Спілки письменників, знає про письменників усе, а драматичні події відбуваються на її очах. Паралельно в її досить одноманітному самотньому житті відбуваються кардинальні зміни: вона опиняється в центрі любовного трикутника — між відповідальним працівником ЦК КП(б)У і молодим письменником, який щойно повернувся з фронту.

Літературне життя 1940-х, повоєнний Київ, Євбаз, комунальна квартира — це те тло, на якому розгортається динамічний сюжет.