logo

 
free wifi Безкоштовний
Wi-Fi доступ
в бібліотеці
Фото тижня Фото тижня
Колектив бібліотеки розквіт кольоровим розмаїттям
Сучасні бібліотеки Хмельниччини
нові надходження
Як нас знайти:
29000, м. Хмельницький,
вул. Героїв Майдану, 28
тел./факс: (0382) 79-47-31
тел.: 65-80-84
e-mail: library@ounb.km.ua
 
Пошук

Наш регіон

З найдавніших часів до сьогодення IX – XVI ст. XVII – XIX ст. XX ст. Роки незалежності


XVII – XIX ст.

Соціально-політичні відносини на Правобережній Україні в першій половині XVII ст. характеризуються безперервними повстаннями і заворушеннями, скасуванням більшості прав українців та національних меншин, крайнім загостренням міжнаціональних стосунків.

XVII – XIX ст.

Так, до прикладу, польські магнати, що панували в краї, запроваджували кріпацтво, забирали землю для переселенців з Польщі, руйнували общинне землекористування. Панщина сягала шести днів на тиждень. Крім того, селяни відробляли ще різні повинності.

Православні віруючі зазнавали жорстоких утисків з боку різноманітних католицьких і уніатських фанатиків, єзуїтів. У відповідь на таке становище селяни та міщани посилюють антифеодальну боротьбу. Україно-польське протистояння призвело до визвольної війни 1648–1654 років під проводом Богдана Хмельницького, по закінченні якої Поділля і Волинь залишилися польською територією.

У наступні десятиріччя територія стає ареною безперервних військових сутичок, жорсткої боротьби за сфери панування. У 1672 р. 300-тисячне турецьке військо захоплює Подільське воєводство. Проте в 1699 р. за Карловацьким трактатом ці землі знову відійшли до Польщі.

Усі ці події вплинули на міграційні процеси. Після того, як турки залишили Поділля (1699), почалося його заселення переважно українцями, які приходили з території Руського та Волинського воєводств і оселялися селами.

На порозі XVIII ст. Україна вступила в особливо трагічні часи своєї історії. Спустошена тривалою війною за волю, вона була поділена між сусідами Росією і Польщею. Польське панство, осівши у своїх колишніх маєтках, руками українських селян викорчовувало ліси, орало цілинні та перелогові землі, гатило ставки. Подільського селянина гноблено на панщині. Найзавзятіші розпочали формувати свої загони, які почали називати гайдамаками. Гайдамацький рух охопив практично усю територію краю.

Так у квітні 1793 р. землі Поділля та Волині у складі Правобережної України були приєднані до Росії. Утворилися Ізяславське і Брацлавське намісництва та Кам'янецька область, пізніше переіменована в Подільську губернію. У 1797 – 1803 рр. відбулося укрупнення повітів, з яких Кам'янецький, Летичівський, Проскурівський, Ушицький охоплювали більшу частину сучасної Хмельницької області. Польське панування змінилось російським.

Радянська історіографія показувала виключення (інформацію) Правобережної України в 1793-1795 рр. як процес звільнення українського населення від польського гноблення. Однак виявилось, що російське панування стало ще гіршим ніж польська влада. Адже в умовах ослабленої Речі Посполитої гайдамацькі повстання та козацькі заворушення значною мірою захищали українців. Тепер польські землевласники отримали захист російської влади, армії і це тільки посилило гноблення українців.

З кінця XVIII ст. в містах і містечках області розвиваються капіталістичні відносини, насамперед в промисловій і купецькій справі. Реформа 1861 р., яка ліквідувала в Росії кріпосне право, сприяла розвитку капіталізму в усіх сферах суспільного виробництва. Міста мали адміністративні, промислові, торгові, культурноосвітні функції, а після будівництва залізниць в 1870-1914 рр. стали також транспортними пунктами і вузлами. Розширенні функції міста сприяло зростанню їх людності.

У 40-х роках ХІХ століття поміщики тримали в своїх руках три чверті всієї землі. Напередодні реформи 1861 року у Подільській губернії була найбільшою в Україні питома вага кріпацького населення – воно становило 59,5 відсотків. Панщина доходила до 6 днів на тиждень.

Посилення експлуатації селян, зростання злиднів трудового люду спричинило наростання антикріпосницького руху. Найяскравішим виявом класової боротьби на Поділлі був рух селян, зв’язаний з іменем Устима Кармалюка, колишнього кріпака.

Постать У. Кармалюка є неоднозначною в історичній літературі. Деякі дослідники вважають діяльність Устима Кармалюка у 1813-1835 рр. проявом соціального розбійництва, інші – антикріпосницькою боротьбою.

Центром боротьби стала територія сучасної Хмельницької області, передусім Летичівський повіт.

Складні соціально-економічні і політичні умови історичного розвитку Поділля та Волині зумовили особливості формування поселень, спрямованість міграційних процесів, природний приріст, і динаміку етнічного складу. Значними змінами супроводжувався перехід до капіталістичних відносин. Відбувся процес перетворення ремесла у товарне виробництво і зародження передумов мануфактури, зростання елементів товарності в сільському господарстві. Це сприяло збільшенню величини сільських поселень.

Так на кінець ХІХ ст. Подільська губернія займала площу 36921 квадратну версту, нараховувала 17 міст, 120 містечок, більше 7 тисяч населених пунктів, проживало 3018299 чоловік. У роки першої світової війни у зв’язку з прифронтовим становищем Кам’янця-Подільського центр губернії перемістився до Вінниці.


 

Сайт розробив: Гриняк Олександр
завідуючий відділом інформаційних технологій
Хмельницької ОУНБ
e-mail: cooler.green@gmail.com