Закрити
фото
logo

 
free wifi Безкоштовний
Wi-Fi доступ
в бібліотеці
Фото тижня Фото тижня
Дослідник Голодомору 1932-1933 рр. Віталій Мацько розповідає про трагедію голоду в Україні та його наслідки.
Сучасні бібліотеки Хмельниччини
нові надходження
Як нас знайти:
29000, м. Хмельницький,
вул. Героїв Майдану, 28
тел./факс: (0382) 79-47-31
тел.: 65-80-84
e-mail: library@ounb.km.ua
 
Пошук
X

Віртуальні виставки

Юхим Сіцінський – діяч Української революції
1917-1921 років на Поділлі

Відділ зберігання та реставрації бібліотечного фонду

all

Юхим Сіцінський

2017-й рік в Україні – Рік Української революції
1917-1921 років

(Указ Президента України «Про заходи з відзначення 100-річчя
подій Української революції 1917-1921 років»
№ 17/2016 від 22.01.2016 р.)

Українська революція 1917-1921 років розпочалася в умовах революційних потрясінь, які охопили Російську імперію у березні 1917-го. Ключовим її рушієм був український народ і його політична еліта, що еволюціонувала від ідей політичної автономії та федерації до усвідомлення власної державної незалежності. У період 1917-1921 років Україна пережила різні форми національної державності (УНР, Українська держава, ЗУНР), але державну незалежність втримати не змогла. Однак, не досягнув своєї мети, Українська революція започаткувала процес формування модерної політичної нації та відродила традицію української державності.

Використано матеріали з Вікіпедії.

Серед подільських інтелігентів, які найбільше прислужилися національному відродженню у 1917-1921 роках, помітно вирізняється протоієрей Юхим (Євфимій) Йосипович Сіцінський – видатний історик Поділля, етнограф, мистецтвознавець, музеєзнавець, релігійний та громадський діяч.

Народився він 15 жовтня 1859 року в селі Мазники Летичівського повіту Подільської губернії (тепер Деражнянського району Хмельницької області) в родині священика. Після навчання у сільській парафіяльній школі виховувався під наглядом домашнього учителя Олександра Руданського. Саме він прищепив хлопцю любов до історії та етнографії, заохотив до збирання старожитностей. Тож не дивно, що у майбутньому Сіцінський, хоча й пов’язав свою долю зі справою церковною, але знайшов у ній місце історико-краєзнавчим дослідженням.

Навчався у Кам’янець-Подільському духовному училищі, потім у Подільській духовній семінарії та Київській духовній академії, яку закінчив у 1885 році зі ступенем кандидата богослов’я. Сіцінський не став парафіяльним священиком, а погоджуючись з рішенням професорської Ради КДА, одержав направлення на роботу учителем духовного училища в м. Бахмут Катеринославської губернії (нині Артемівськ Донецької обл.). Через чотири роки вчителювання разом з родиною повернувся на Поділля.

Поселившись у Кам’янці-Подільському встановив зв’язок із прогресивними представниками духівництва єпархії, став учасником церковно-громадських організацій краю, активним дописувачем періодичних видань. Так, в 1890 році він – секретар Подільського єпархіального історико-статистичного комітету, в 1903 році – голова Подільського церковного історико-археологічного товариства. У 1890 році Сіцінський прийняв посаду редактора «Подольских епархиальных ведомостей» та виступив одним із ініціаторів створення першого історичного музею краю – Кам’янець-Подільського давньосховища (нині – історичний музей-заповідник). Також займав різні посади в єпархіальному управлінні, служив при кафедральному соборі, отримав сан протоієрея, був законовчителем середнього технічного училища та жіночої гімназії.

Використано матеріали з книги С. Єсюніна «Незнане Поділля».

Є. Сіцінський з великим піднесенням та надією на «свою правду й волю» на рідній землі сприйняв революційні події, що надали церковному руху в Україні національно-політичного характеру. Про це свідчить його громадська та наукова діяльність у цей період, служба в Подільській народній управі УНР. У цей нелегкий для українського народу час до Кам’янця перебрались усі урядові установи, чимало громадських організацій, партій та професійних установ. Є. Сіцінський був втягнутий до виру багатьох українських подій та роботи громадянських інституцій. Його будинок, побудований вченим наприкінці ХІХ століття на гонорар від Кам’янецької міської управи за написання книги про Кам’янець-Подільський, став місцем наукових і громадських зборів, пристанищем як для місцевої творчої інтелігенції, так і приїжджих. Тут обговорювались плани заснування українського клубу, українського народного університету, автокефалії православної церкви.

Період визвольних змагань 1917-1921 років став насиченим у долі видатного поділлєзнавця. Є. Сіцінський щиро підтримав створення української незалежної держави.

Вже 18-23 квітня на першому вільному єпархіальному з’їзді православного духовенства Поділля протоієрей Є. Сіцінський та національно свідома частина українського духовенства поставили вимогу українізації церкви.

Восени 1918 р. у Кам’янці було засноване Кирило-Мефодіївське братство, яке об’єднало відомих церковних діячів та існувало до листопада 1920 р. Братство заснувало українську парафію при Свято-Миколаївській церкві. Проте єпископ Пимен заборонив протоієрею Сіцінському правити Службу Божу і погрожував позбавити сану.

Євфимій Йосипович, будучи визнаним законовчителем, став одним із активних організаторів і доклав немало зусиль по збудуванню на Поділлі державного українського університету. Як голова Подільського історико-археологічного товариства протоієрей Є. Сіцінський разом з представниками думи, Подільської «Просвіти» і товариства природодослідників увійшов до складу створеної 15 січня 1918 р. спеціальної комісії для вирішення питань заснування вузу. Закон 17 серпня 1918 р. про заснування Кам’янець-Подільського державного українського університету видав гетьман П. Скоропадський. 22 жовтня 1918 року, у день відкриття університету, було велике загальноукраїнське свято. Заступник міністра освіти І. Холодний подякував Є. Сіцінському та членам університетської комісії за величезну працю з будування вищого учбового закладу, який повинен стати українським культурним осередком. Наступного дня гості оглядали Кам’янець, церковно-археологічний музей та інші установи міста. Показував усе і давав пояснення знавець місцевої старовини протоієрей Є. Сіцінський. Непересічність особистості вченого справила значне враження на ректора університету І. Огієнка, і він призначив його парохом університетської церкви св. Миколая, за сумісництвом - помічником бібліотекаря. У серпні-жовтні 1918 р. Є. Сіцінським та членами університетської комісії було проведено формування бібліотеки університету. Її найпершою та головною роботою стало комплектування бібліотечних фондів. Є. Сіцінський безкоштовно передав 23 праці із своєї приватної книгозбірні, однієї з найбільших у місті. 13 березня 1919 року І.І. Огієнко, вже як міністр освіти УНР, призначив Сіцінського приват-доцентом по кафедрі церковної археології. Пізніше йому доручили ще одну дисципліну – історію Поділля на історико-філологічному факультеті. У серпні 1919 р. – обраний головою бібліотечної комісії.

У червні 1919 р. протоієрей Є. Сіцінський, ректор університету І. Огієнко та відомі місцеві діячі виступили ініціаторами утворення Кам’янець-Подільської філії Українського Товариства Червоного Хреста. Сіцінський разом з професорсько-викладацьким складом університету розгорнули значну громадську роботу, допомогали хворим та пораненим воякам армії УНР.

17 вересня 1919 року учений, як знаний прибічник українізації духовно-релігійного життя, на запрошення І. Огієнка став членом Ради при міністрові ісповідань, на засіданнях якої розглядалися питання українізації церковної служби, запровадження у всіх духовних установах нового українського правопису, української вимови під час читання церковнослов’янської Євангелії та виголошення проповідей українською мовою, розбудови і законодавчого оформлення автокефалії православної церкви, надання допомоги співвітчизникам-емігрантам та військополоненим. Члени Міністерства, добре розуміючи значення формування національної ідеї щодо церкви, організували тижневик «Українська Церква» тиражем 5000 примірників, редактором якого став Є. Сіцінський. Восени 1919 р. увійшов у комісію з підготовки закону про з’їзди духовенства. Крім того, Євфимій Йосипович взяв участь у реалізації важливого національно-культурного і церковно-релігійного проекту. 20 вересня 1919 р. він став членом створеної при богословському факультеті державного українського університета Комісії для перекладу Святого Письма українською мовою. 7 жовтня 1919 р. Директорія прийняла декрет про те, що Українська Автокефальна Православна Церква є незалежною. Протоієрей Є. Сіцінський був обраний членом Ради Собору Української Православної Церкви та очолив тимчасову Подільську єпархіальну раду.

Поряд з тим Ю. Сіцінський не припиняє своєї наукової праці, веде велику пошукову роботу. Окрім того, він редактор видань Кам’янецької губерніальної управи. Також залучається до організації на Поділлі українського шкільництва та видання необхідних підручників і книг. Бере активну участь у роботі такої наукової установи як Архівна комісія, що працює як дорадчий орган з охорони пам’яток.

Будучи палким організатором новітнього українського національного відродження, вчений у березні 1920 року виступив на урочистому засіданні з доповіддю про Т. Шевченка та прочитав у місті ряд лекцій, присвячених українській автокефалії. Писав статті про потреби українського церковно-суспільного життя до газети «Подолия», складав проповіді українською мовою. Студенти згадували, що в церкві університету, вперше в Україні, «поважний і національно свідомий протоієрей Є. Сіцінський» кожну неділю служив Святу Літургію українською вимовою.

Використано матеріали з книги А.М. Трембіцького «Євфимій Сіцінський».

На жаль, цей період обірвався недоспіваною піснею та втратою надії на можливість побудови свого життя у вільній українській державі. При утвердженні на Поділлі більшовицької влади Є. Сіцінський зазнав репресій як український патріот.

Помер 8 грудня 1937 року. Похований на Русько-фольварецькому цвинтарі.

Юхим Йосипович Сіцінський був активним організатором національно-релігійного життя на Поділлі. Обов’язок вдячності вимагає від нас поставити цього українського священика в почесний ряд людей високого сумління, незаплямованої честі, людей сповнених обов’язку перед рідною землею, людей, якими славиться Україна і перед пам’яттю яких вона завжди схилятиме чоло.


Література

  1. Баженов Л.В. Події та діячі Української національно-демократичної революції 1917-1920 років на Поділлі-Хмельниччині в сучасних дослідженнях учених і краєзнавців // Матеріали ХІІ Подільської історико-краєзнавчої конференції. - Кам'янець-Поділ., 2007. – Т. 1. – С. 56-62.
  2. Кам`янець-Подільський в Українській революції 1917-1920 рр.
    Завальнюк О.М. Кам`янець-Подільський в Українській революції 1917-1920 рр.: навч. посіб. зі спецкурсу для студ іст. ф-ту / О.М. Завальнюк, О.Б. Комарніцький. - Кам'янець-Поділ.: Аксіома, 2010. - 116 с.
  3. Завальнюк О.М. Подільські містечка в добу Української революції 1917-1920 рр. / О.М. Завальнюк, О.Б. Комарніцький. - Кам'янець-Поділ.: Абетка-НОВА, 2005. - 320 с. : фото, додатки.
  4. Кам’янець – остання столиця УНР: путівник / авт. тексту Г. Юркова, І. Пустиннікова, М. Мошак. - Кам'янець-Поділ.: ПП «Медобори-2006», 2011. – 64 с.: фото.
  5. Млиновецький Р. Нариси з історії українських визвольних змагань. 1917-1918 / Р. Млиновецький. – Репринт. вид. – Львів : Каменяр, 1994. – 571 с.
  6. Нариси історії української революції 1917-1921 років
  7. Нариси історії української революції 1917-1921 років: у 2 кн. / О.Д. Бойко, В.Ф. Верстюк, В.І. Головченко та ін.; ред. В.А. Смолій, Г.В. Боряк, В.Ф. Верстюк та ін. - Київ: Наук. Думка, 2011-2012. - (Програма "Українська книга" 2011 року).

    Кн. 1. – 2011. – 388 с.

    Кн. 2. – 2012. – 465 с.

  8. Перші уряди України: становлення виконавчої влади у 1917-1920 роках. – Київ: [б. в.], 2007. – 36 с. : фото.

  9. У вирі революцій і громадянської війни Солдатенко В.Ф. У вирі революцій і громадянської війни (актуальні аспекти вивчення 1917-1920 рр. в Україні) / В.Ф. Солдатенко. - Київ: Парлам. вид-во, 2012. - 271 с.
  10. Солдатенко В.Ф. Укpаїнська pеволюцiя: іст. наpис / В.Ф. Солдатенко. - Київ: Либідь, 1999. - 975 c.

  11. Українська революція і державність Українська революція і державність (1917-1920): наук.-бібліогр. видання / НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського НАН України ; уклад. А.Л. Панова, В.Ф. Солдатенко, Л.В. Беляєва. - Київ: [б. в.], 2001. - 816 с.
  12. Українська революція 1917-1920 на Хмельниччині: матеріали обл.. молодіжної наук.-краєзн. конф. / Красилів. райдержадмін., Хмельниц. обл. ін-т удоскон. вчит., Хмельниц. обл. від-ня Малої Акад. Наук. – Хмельницький; Красилів: [б. в.], 1998. – 167 с.



Праці Ю. Сіцінського

  1. Археологічна карта Подільської губернії / Ю.Й. Сіцінський; упоряд. О.Л. Баженов. - Кам'янець-Поділ.: ОІЮМ, 2004. – 136 с.
  2. Гектоp Кам'янецької фоpтецi (iстоpiчний наpис): рукопис 1934 / Є. Сiцiнський; передм. та упоряд. А. Сіцінський ; ХОКМ. - Хмельницький: [б. в.], 2003. - 30 c.
  3. Муровані церкви на Поділлю / Є. Сіцінський. - Репринт. вид. - Кам'янець-Поділ. : Медобори, 2001. - 32 с. : фото, плани.

    [Вих. дані ориг.: Львів-Кам'янець-Под., 1925 р.]

  4. Муровані церкви на Поділлю / Є. Сіцінський; авт. передм. та упоряд. А.М. Трембіцький. - Хмельницький: [б. в.], 2009. - 40 с. : фото, плани. - (Українська архітектура).

    [Вих. дані ориг.: Львів - Кам'янець-Под., 1925 р.]

  5. Оборонні замки Західного Поділля XIV–XVII ст.: іст.-археолог. нариси / Ю.Й. Сіцінський; упоряд. С.В. Трубчанінов. - Кам'янець-Поділ. : Центр поділлєзнавства, 1994. - 96 с. : карти, мал.
  6. Поділля під владою Литви / Ю.Й. Сіцінський; упоряд. Д. Ващук, М.І. Мошак. - Кам'янець-Поділ.: Медобори-2006, 2009. - 160 с. - (З рукописної спадщини).
  7. Постаті в листах: епістолярій Юхима Сіцінського / Ю.Й. Сіцінський; вступ. ст., упоряд., комент. О.М. Кошель, В.С. Прокопчук, І.О. Старенький, ред. Л.В. Баженов ; Ін-т історії України НАН України, Кам'янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка, Центр дослідж. історії Поділля. - Кам`янець-Поділ. ; К. : Старий світ, 2014. - 320 с.
  8. Смотрицький замок: Історія маловідомої рукописної праці / Є. Сіцінський; передм. А.М. Трембіцького. - Хмельницький : [б. в.], 2003. - 23 с.
  9. Южно-русское церковное зодчество / протоиерей Е. Сецинский. – Воспроизведение 1907 г. – Хмельницкий, 1991. – 24 с.: ил.
  10. Історія міст і сіл Хмельниччини (за працями Юхима Сіцінського і Миколи Теодоровича): навч. посіб. / Нац. Акад. пед. наук України, Хмельниц. обл. еколог.-натураліст. центр учнів. молоді ; авт. ідеї і упоряд. О.І. Тимощук. - Хмельницький : Поліграфіст-2, 2011. - 560 с. : фото.
  11. Приходы и церкви Подольской епархии / под. ред. свящ. Евфимия Сецинского; [авт. вступ. ст. А.М. Трембіцький]. – Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2009. – 994 с.: фото. – (Бібліотека української краєзнавчої класики).
  12. Селянський одяг на Поділлю. Автолітографії В. Шавріна по фотографіях 1899/1900 рр. Є.Й. Сіцінського / упоряд. та передм. А.М. Трембіцький, Л.А. Іваневич, В.С. Іваневич. - Репринт. вид. - Хмельницький : ІРД, 2016. - 48 с. : колор. іл.

Про нього

  1. Великий Подолянин. Біографія, спогади, документи та листування Юхима Йосиповича Сіцінського / авт. упоряд. М.І. Мошак. - Кам'янець-Поділ.: Медобори-2006, 2014. - 408 с.: фото.
  2. Винокур І.С., Корнілов В.В. Визначний літописець Поділля (Ю.Й. Сіцінський). // Репресоване краєзнавство (20—30-і роки). - Київ, 1991. – С. 93-101.
  3. Єсюнін С.М. Патріарх подільського краєзнавства // Єсюнін С.М. Незнане Поділля. - Городок : Бедрихів край, 2012. - С. 94-96.
  4. Поділля в житті, діяльності і творчості Юхима Сіцінського та Володимира Січинського: зб. матеріалів міжнар. наук.-краєзн. конф. / Хмельниц. облдержадмін., Кам'янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка, Центр дослідж. історії Поділля ; гол. ред. О.М. Завальнюк. - Кам'янець-Поділ. : Кам'янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка, 2010. - 312 с.
  5. Сіцінський і Поділля // Духовні витоки Поділля : творці істоії краю : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Хмельницький, 1994. – Ч. 1. - С. 57-83.
  6. Сіцінський-Січинський Юхим Йосипович // Мацько В. Літературне Поділля. – Хмельницький, 1991. – С. 64-65.
  7. Сіцінський Юхим Йосипович // Завальнюк О.М. Українська еліта і творення національної університетської освіти: фундатори й будівничі (1917-1920 рр.). – Кам'янець-Поділ., 2005. – С. 282-287.
  8. Трембіцький, Анатолій Михайлович. Євфимій Сіцінський (1859-1937): наукова та громадська діяльність / А.М. Трембіцький. - Хмельницький : Мельник А.А., 2009. - 300 с. : портр, фото.
  9. Трембіцький А.М. Євфимій Сіцінський : проблеми трактування імені, прізвища і дати народження // «Деражнянщина: минуле і сучасне» : матеріали Всеукр. наук.-краєзн. конф.. – Хмельницький, 2013. - С. 580-588.
  10. Юхим Сіцінський в історії та культурі Поділля: зб-к наук. праць за підсумк. всеукр. наук.-практ. конф. / Мін-во освіти і науки України, Хмельниц. обл. держадміністрація, Кам'янець-Поділ. держ. ун-т та ін. ; М-во освіти і науки України, Хмельниц. обл. держадміністрація, Кам'янець-Поділ. держ. ун-т. - Кам'янець-Поділ.: [б. в.], 2004. - 180 с.

  11. Гостинна Д. Так, як журавель вертається до рідного гнізда: [мемор. музей Ю. Сіцінського у с. Мазники Деражнян. р-ну поповнився кн. Ю. Сіцінського 1929 р. вид.] // Поділ. вісті. - 2012 - 30 жовт. - С. 2.
  12. Єсюнін С. Ювілей патріарха подільського краєзнавства: 15 жовтня виповнилось 150 років від дня народження Юхима Сіцінського // Є Поділля. – 2009. - 29 жовт. - С. 5.
  13. Рудковська Л. Патріарх Подільського краєзнавства: кругл. стіл у від. краєзн. літ-ри ХОУНБ ім. М. Островського до 150-річчя з дня народж. Є. Сіцінського // Поділ. кур’єр. – 2010. - 21 січ. - С. 16.
  14. Старенький І. Юхим Сіцінський: хресна дорога подільського інтелігента // Ключ. - 2014. - 23 трав. - С. 2.
На початок


 

Сайт розробив: Гриняк Олександр
завідуючий відділом інформаційних технологій
Хмельницької ОУНБ
e-mail: cooler.green@gmail.com