Віртуальні виставки

Місцеве самоврядування в Україні: реалії та перспективи

Розділи виставки:

1. Місцеве самоврядування: світовий досвід, проблеми та перспективи розвитку
2. Реалізація місцевого самоврядування на Хмельниччині

Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та Законів України. Здійснюється територіальною громадою як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування; сільські, селищні, міські ради та їхні виконавчі комітети.

За роки незалежності декілька разів змінювалася концепція органів місцевої влади. У березні 1992 року був прийнятий Закон "Про місцеві Ради народних депутатів, місцеве і регіональне самоврядування", за яким діяльність Рад обмежувалася здійсненням функцій місцевого та регіонального самоврядування, а виконавчі функції передавалися представникам Президента України в областях і районах. Реформування місцевої влади було припинено 3 лютого 1994 року, коли Верховна Рада прийняла Закон "Про формування місцевих органів влади і самоврядування" і повернула владу на місцях Радам та їх виконкомам.

Після прийняття Конституції України виконавчу владу в областях і районах було передано місцевим державним адміністраціям, які є підзвітними і підконтрольними органам виконавчої влади вищого рівня.

Повноваження місцевих державних адміністрацій визначені Конституцією України (ст. 119) та Законом України " Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999 р.

Відповідно до цього Закону голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду й звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України. Вони відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні й підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. Зокрема, це виявляється втому, що рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законодавству України, можуть бути скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Склад місцевих державних адміністрацій формують їхні голови. Місцеві державні адміністрації також підзвітні й підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

На відповідній території місцеві державні адміністрації забезпечують виконання положення Конституції та законодавства України; законність і правопорядок, дотримання прав і свобод громадян; виконання державних і регіональних програм соціально-економічного і культурного розвитку, програм охорони довкілля, програм національно-культурного розвитку корінних народів і національних меншин; підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів; наявність звіту про виконання відповідних бюджетів та програм; взаємодію з органами місцевого самоврядування; реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Як визначено Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеве самоврядування — це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади — жителів села чи добровільного об?єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста — самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.

На виставці представлена література, в якій висвітлені основні питання організації і функціонування місцевого самоврядування в Україні. Проаналізовано правова, матеріальна та фінансова основи місцевого самоврядування, подається історичний огляд теорії та практики місцевого самоврядування. Значну увагу відведено розгляду питань подальшого розвитку місцевого самоврядування, реалізації та практиці норм Конституції України на Хмельниччині.

РОЗДІЛ 1. Місцеве самоврядування: світовий досвід, проблеми та перспективи розвитку.

1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 року: офіц. вид.- К, 2006. – 122с.
2. Кравченко В., Пітцик М. Конституційні засади місцевого самоврядування ву Україні: навч. посіб. – К.: «Арарат-Центр», 2001. – 176 с.
3. Збірник нормативно-правових документів з питань фінансової діяльності органів місцевого самоврядування. - Хмельницький: Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій, 2003. – 250 с.
4. Рада та громада (або як залучати громадян до місцевого самоврядування): посіб. для працівників органів місцевого самоврядування. – К.: Академпрес, 2003. – 132 с.: іл.
5. Ткачук А. Врегулювання діяльності місцевої влади та її органів: проекти тип. місц. нормат. актів. -К.: Легальний статус, 2011. – 91 с.
6. Олуйко В. Кадри в регіоні України: становлення та розвиток: монографія / за ред. Н. Нижник та Г. Лелікова. – К.: Наук. Світ, 2001. – 237 с.
7. Місцеве самоврядування: 10 років здобутків / за ред. М. Пухтинського. – К.: Атіка, 2002. – 368 с.
8. Сторожук І. Поняття та принципи місцевого управління: питання теорії та практики: монографія. – Хмельницький: Хмельницький університет управління та права, 2013. – 212 с.
9. Основи місцевого самоврядування: наук.-практ. посіб. / за ред. В. Олуйка. – Хмельницький: ЦППК, 2008. – 730 с.
10. Державне управління, державна служба і місцеве самоврядування: монографія / за ред. О. Оболенського. – Хмельницький: «Поділля», 1999. – 570 с.
11. Іщенко О. Місцеве самоврядування: світовий досвід та особливості української моделі. – К., 2003. - 602 с.
12. Досвід місцевого самоврядування у посткомуністичних країнах Європи та роль молоді у його застосуванні в Україні. –К., 2005. – 198 с.
13. Кращі практики соціальної політики органів місцевого самоврядування в Україні. – К., 2003. – 48 с.
14. 55 кращих практик у місцевому самоврядуванні України. – К., 2002. – 92 с.
15. «Регіональна політика та місцеве самоврядування в Україні: законодавчі аспекти». – К., 2003. – 62 с.
16. Горовий В.М. Національні інформаційні процеси в умовах глобалізації: монографія.-К., 2015.-332 с.
17. Пальчук В. Бібліотеки в інформаційно-аналітичному забезпеченні органів державної влади: монографія.-К., 2014.-280 с.

РОЗДІЛ 2. Реалізація місцевого самоврядування на Хмельниччині.

1. Слободянюк П. Місцеве самоврядування Хмельниччини: історико-етнографічні витоки, сторінки минулого та сьогодення місцевих громад: іст.-етногр. вид. – Хмельницький: «Поділля», 2004. – 592 с.
2. Слободянюк П. Місцеве самоврядування Хмельниччини: нариси історії місцевих громад Білогірського району. – Хмельницький: «Поділля», 2003. – 214 с.: фото.
3. Співпраця громади та місцевої влади досвід Проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» у Хмельницькій області. – Хмельницький, 2010. – 21 с.
4. «Сучасні тенденції соціально-економічного розвитку Поділля та проблеми соціалізації суспільних відносин»: матеріали міжобл. наук.-практ. семінару 18 груд. 2010 р. – Хмельницький, 2010. – 104 с.
5. Становлення та розвиток місцевого самоврядування в Україні: зб. тез ІІ всеукр. заоч. наук.-практ. конф. – Хмельницький: Хмельницький університет управління та права, 2013. – 196 с.
6. Купрій В., Паливода Л. Громадська експертиза та громадський моніторинг діяльності органів влади: навч. посіб. – К.: Макрос, 2011. – 200 с.

***

7. Бондарчук О. Місцеве самоврядування [Старосиняв. р-ну]: кроки розвитку, зміцнення народовладдя/ О. Бондарчук //Колос. - 2014. - 5 груд. - С. 2.
8. [Тематичний випуск про життя міс., сіл. та селищ. рад у 2014 р]/ Байталюк В., Іванець О., Весела Л. та ін. //Дунаєвец. вісн. - 2014. - 4 груд.
9. Сімашкевич М. Громадою розбудуємо місто/ М. Сімашкевич; розмову з міським головою вела В. Гайдамашко //Кам'янець-Поділ. вісн. - 2014. - 21 листоп. - С. 1, 3.