Закрити
фото
logo

   
X

Пошук по сайту

Віртуальні виставки

Пересопницьке Євангеліє – святиня українського народу

(До 455-ї річниці Першокниги та 460-ї річниці з початку роботи над рукописом)

(Відділ зберігання та реставрації бібліотечного фонду)




Розділи виставки:

  1. Національна святиня українського народу. Історична довідка
  2. Першокнига – творці і фундатори
  3. Унікальна пам`ятка української культури і мови
  4. Видання і перевидання Пересопницького Євангелія
  5. Символ державної суверенності

Національна святиня українського народу

Пересопницьке Євангеліє (1556-1561) – національна святиня нашого народу й видатна пам'ятка української книжної культури. Це перший відомий переклад канонічного євангельського тексту, виконаний українською мовою.

Пересопницьке Євангеліє – розкішна книга, вагою 9 кг 300 гр, писана пізнім уставом на пергаменті форматом 380 х 240 мм. Видання складається з 482 аркушів. Рукопис багато орнаментований різнокольоровими з золотом заставками, мініатюрами, ініціалами, кінцівками з українськими мотивами. За красою, витонченістю, довершеністю орнаменту письма й багатством оформлення книга не має собі рівних серед українських рукописів. Своєрідним є вміщення перед кожним євангелієм так званих сумаріїв – короткого змісту розділу. На маргіналіях чимало голосів – пояснень до окремих малозрозумілих слів. Рукописна книга декорована заставками, ініціалами, кінцівками, що виконані талановитими українськими майстрами, які зробили спробу органічно поєднати українське народне мистецтво з притаманною йому природною орнаментикою із основоположними принципами мистецтва італійського Ренесансу.

Доля Пересопницького Євангелія непроста та загадкова. З часу свого завершення пам'ятка зберігалася в Пересопницькому монастирі. З 1600 р. до 1701 р. історія її побутування невідома. 17 квітня 1701 року гетьман України Іван Мазепа подарував її Переяславському кафедральному собору. З 1799 р. зберігалася в бібліотеці Переяславської семінарії, згодом – у Полтавській семінарії, в Полтавському історико-краєзнавчому музеї, в заповіднику «Києво-Печерська лавра». З 24 грудня 1948 року – у відділі (тепер інституті) рукопису Бібліотеки АН УРСР (нині Національна бібліотека України ім. В. Вернадського), де й зберігається тепер.

Використано матеріал з книги: Пересопницьке Євангеліє. 1556-1561. Дослідж. Транслітер. текст. Словопокажчик / НАН України; підгот. І. Чепіга за участю Л. Гнатенко. – К., 2001. – С. 7-9.

Білоус Г., Супрун Т. Пересопницьке Євангеліє – перлина рукописного книжкового мистецтва // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – К., 2000. – Вип. 3. - С. 156-160.

Нізовський А.Ю. 100 великих реліквій і скарбів України / А.Ю. Нізовський. – К.: Арій, 2009. – 400 с.: іл. – (100 великих).

Про Пересопницьке Євангеліє С. 180-182.

Пересопницьке Євангеліє. 1556-1561. Дослідження. Транслітерований текст. Словопокажчик / НАН України; НБУ ім. В.І. Вернадського НАН України, Ін-т укр. мови НАН України, Укр. мовно-інформ. фонд. – К.: [б.в.], 2011. – 745 с.

Український Радянський Енциклопедичний Словник: в 3-х т. – 2-ге вид. – К.: Голов. ред. УРЕ, 1987. – Т. 2. - 735 с.

Про Пересопницьке Євангеліє С. 648



Першокнига - творці і фундатори

Фундаторкою величної справи творення української Першокниги стала волинська княгиня Анастасія Юріївна Жеславська-Гольшанська (Заславська-Ольшанська). Їй допомагали донька Ганна-Євдокія і зять Іван Федорович Чорторийський. Бібліограф 19 століття О.В. Терещенко називав книгу «Євангеліє княгині Жеславської».

Часом народження Анастасії можна вважати період між 1510-1520 рр. Після 1530 р. її віддали заміж за князя Кузьму Івановича Жеславського (Заславського). Варто сказати, що Жеславські походили від князів Острозьких, були пов’язані з ними. Резиденцією цих князів був Жеслав (зараз Ізяслав – районний центр Хмельницької області). У цьому шлюбі з’явилося двоє дітей – Іван, який успадкував Жеслав і княжив тут, та Ганна, котру віддали заміж за князя Івана Чорторийського, резиденція якого була в місті Клевань — поряд із Пересопницею.

Час початку роботи над Євангелієм не випадковий. У 1556 році «благовірна і христолюбива» княгиня Анастасія овдовіла. Після смерті чоловіка прийняла чернечий постриг з ім`ям Параскева. В післямові до Євангелія повідомляється, що на час написання книги вона вже була ігуменією Святотроїцького Дворецького монастиря. Бажання зробити щось богоугодне в пам'ять про чоловіка і розпочати служіння Богові зі значної справи стали вирішальними у задумі і створенні перекладу чотирьох Євангелій українською мовою «для ліпшого вразумлення люду християнського посполитого».

Роботу над рукописом було розпочато 15 серпня 1556 року «в Дворци манастыри Жеславском, при церкви Святыя и Живоначальныя троица» (нині – с. Двірець Ізяславського району Хмельницької області). Тому виникає певний інтерес до давньої історії села. Чи не єдиний та найповніший історичний нарис про село Двірець подано у 3-му томі «Историко-статистического описания церквей и приходов Волынской епархии» 1893 року, складеному Миколою Теодоровичем. З історичного нарису відомо, що село Двірець – маєтність князів Заславських з 1501 року. Відомостей про існування монастиря у Двірці у нарисі не має. Найдавнішою згадкою про «монастыр дворецкий» є «Вкладная грамота князя Януша Жеславского и матери его Анастасии Гольшанской на четыре села в пользу Троицкого монастыря», яка засвідчує виконання посмертної волі князя Кузьми Заславського про надання чотирьох сіл (у т.ч. і Двірця) Двірецькому монастиреві.

Робота над Євангелієм у Двірецькому монастирі тривала протягом 1556-1557 років. Тут були написані Євангеліє від Матвія та перша половина тексту Євангелія від Марка. Далі роботу було припинено і відновлено лише 1561 р. в Пересопницькому монастирі при церкві Різдва Богородиці (тепер – с. Пересопниця Рівненської області). Варто враховувати, що Дворецький монастир був недавно заснованим. Відповідно, в ньому могло не бути потрібних умов для написання книги. Зате такі могли виявитися в Пересопницькому монастирі, який з 1505 року знаходився у володінні князів Чорторийських. Закономірно, що саме Пересопницький монастир став місцем, де закінчили «Євангеліє княгині Жеславської». 29 серпня 1561 року у книзі було поставлено останню крапку. Після завершення написання євангельських текстів рукопис був складений в кодекс – обидві частини манускрипту з'єднали, перед кожним Євангелієм вставили мініатюри євангелістів, блок книги зшили, обрізали і сформували в книгу, взяли в оправу. Можливо, що певний час кодекс зберігався у князівській родині.

Для роботи над перекладом княгиня Анастасія запросила чернця Двірецького Святотроїцького монастиря Григорія, котрий згодом став архімандритом Пересопницького монастиря та писця Михайла Василієвича, сина протопопа Сяноцького. Учені-палеографи, що аналізували почерк Євангелія, висунули гіпотезу: можливо, переписувачів було двоє, проте історія зберегла лише ім'я Михайла Василієвича.

Відомості про точну дату створення і творців вміщені в тексті самого рукопису – в записах післямови, колофонному записі, записах у кінці окремих частин пам`ятки.

До наукового обігу Пересопницьке Євангеліє ввів український учений Осип Бодянський, випускник Переяславської семінарії. І саме Бодянський назвав його Пересопницьким за місцем його написання. Хоча воно могло зватися й Двірецьким, бо писалося у селі Двірець, а могло зватися і Жеславським чи Заславським, на честь княгині Заславської – меценатки створення рукопису.

Використано матеріал статті Єсюніна С.М. До історії села Двірець Ізяславського району

Данилюк Л.М. Ізяславський Святотроїцький монастир в історії творення Пересопницького Євангелія // Педагогіка духовності: зб. наук. праць: в 2-х ч.. – Хмельницький, 2012. - Ч. 1: Пересопницьке Євангеліє: духовна святиня українського народу (до 455-річчя з початку написання Пересопницького Євангелія).– С. 22-27.

Дубровіна Л., Гнатенко Л. Пересопницьке Євангеліє – початок створення кодексу в Дворецькому монастирі // Пересопницьке Євангеліє – видатна пам'ятка української національної культури : матеріали Всеукр. міждисциплін. наук. конф., присвяч. 450-річчю написання Пересопницького Євангелія. – Ізяслав, 2011. – С. 67-76.

Єсюнін С.М. До історії села Двірець Ізяславського району // Педагогіка духовності: зб. наук. праць: в 2-х ч. – Хмельницький, 2012. - Ч. 1: Пересопницьке Євангеліє: духовна святиня українського народу (до 455-річчя з початку написання Пересопницького Євангелія) – С. 62-65.

Святиня українського народу: до 450-річчя Пересопницького Євангелія / Упр. культури, туризму і курортів Хмельниц. облдержадмін., Хмельниц. обл. універс. наук. б-ка ім М.Островського; упоряд. Мельник В. О., відп. за вип. Синиця Н. М. – Хмельницький: [б. в.], 2011. – 12 c.

Тимощук О.О. Двірецько-Пересопницьке Євангеліє: Історія. Творці. Таємниці: навч. посіб. / О.О. Тимощук; Нац. акад. пед. наук України, Хмельниц. обл. еколого-натураліст. центр учнів. молоді – Хмельницький: Поліграфіст-2, 2012. – 120 c.

Тимощук О. Пересопницьке Євангеліє писали на Ізяславщині // Хмельниччина справжня: фотокнига. – Хмельницький, 2007. – 156 с.

Про Пересопницьке Євангеліє С. 132-133.

Українки в історії / за ред. В. Борисенко. – К.: Либідь, 2004. – 328 с.: іл.

Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XIV – до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна / Н.М. Яковенко. – 2-ге вид., випр. – К.: Критика, 2008. – 472 с.: іл.

Дем`янчук О., Дем`янчук Б. Батьківщина Пересопницького Євангелія: до Дня слов`янської писемності й культури, 24 травня, кореспонденти «УМ» відвідали село, де було створено українську Першокнигу // Україна молода. – 2009. – 23 трав. – С. 4.

Дзицюк А. Пересопницьке Євангеліє писали на Ізяславщині: цього року йому виповнюється 455 років // Є. Поділля. – 2011 – 12 трав. – С. 5.

Дзицюк А. Слідами Пересопницького Євангелія // Є. Поділля. – 2011 – 10 трав. – С. 5.

Єсюнін С. Звідки почалось Пересопницьке Євангеліє: [Двірець Ізяслав. р-ну]: 15 серпня 455 років тому було започатковане Пересопницьке Євангеліє // Є. Поділля. – 2011 – 4 серп. – С. 5.

Єсюнін С. Так почалося Пересопницьке Євангеліє // Поділ. кур`єр. – 2011 – 1 верес. – С. 15.

Кралюк П. Євангеліє княгині Жеславської // День. – 2010. – 30-31 лип. – С. 8.

Тимощук О. "Час знає всім слідам ціну...": виповнилося 450 років з дня закінчення написання Двірецько-Пересопницької Євангелії // Поділ. вісті. – 2011 – 30 серп.; 6; 13; 20; 27 верес.; 4; 11; 18, 25 жовт.

Чернега М. Двірцеві люди – про Пересопницьке Євангеліє: 155 сторінок Святої книги створювалися в селі [Двірець Ізяслав. р-ну] на Хмельниччині // Україна молода. – 2005. – 16 лют. – С. 8.



Унікальна пам`ятка української культури і мови

Пересопницьке Євангеліє є одним з перших серед відомих перекладів Святого Письма українською літературно-писемною мовою середини XVI ст. Цим перекладом творці Першокниги відкрили нові потенційні можливості духовного розвитку української нації, сконцентровані у силі українського слова, і залишили нащадкам унікальну рукописну книгу, пам`ятку мови та культури, яка не втратила цінності до сьогодні. Вона є свідченням того, що переклади конфесійних текстів – це невід`ємна частина писемної культури народу. В історії України ця справа бере початок від Пересопницького Євангелія. Іван Франко відзначав, що жодному з пізніших перекладачів Святого Письма не вдалося так глибоко проникнути в дух української мови, як Святому Євангелію у першому українському перекладі. Перекладацька діяльність українських книжників продовжила кирило-мефодіївські традиції щодо розбудови національної церкви і оцінюється як подвижницька праця українських патріотів, які майже за століття до початку національно-визвольної війни 1648-1654 років виявили прагнення українського народу до відродження своєї мови і духовної культури.

Символічним є те, що одним з перших, хто займався дослідженням Пересопницького Євангелія, був геніальний син українського народу – Тарас Григорович Шевченко, основоположник сучасної української мови. У 1845-1846 рр. за дорученням Київської Археографічної комісії Шевченко перебував у Переяславі, оглядаючи місцеві старожитності. Його увагу привернули два Євангелія, написані на пергаменті. Одне з них було Пересопницьке. В своїх археографічних нотатках Т. Шевченко, посилаючись на опис О. Бодянського, відмітив цінність рукопису.

У різні часи Пересопницьке Євангеліє вивчала ціла плеяда вчених, які досліджували його як культурну, мовознавчу, мистецьку, палеографічну та сакральну пам`ятку. Завдячуючи їм Першокнига стала відома не лише у вузькому колі науковців, але й посеред широкого загалу. Ось імена декого з них: Осип Бодянський та Тарас Шевченко, Іван Франко та Михайло Грушевський, Іван Огієнко та Ярослав Запаско. Більше 20 років своєї наукової діяльності присвятила дослідженню Пересопницького Євангелія Інна Чепіга, старший науковий співробітник Інституту української мови.

Використано матеріал статті І. Чепіги Дві яскраві дати української національної святині.

Булаховський Л.А. Питання походження української мови / Л.А. Булаховский; АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні. – К.: Вид-во АН УРСР, 1956. – 220 с.

Возняк М.С. Історія української літератури: у 2-х кн. / М.С. Возняк. – 2-ге вид., випр. – Л.: Світ, 1992. – Кн. 1. - 694 с.

Про Пересопницьке Євангеліє С. 295-300.

Грушевський М.С. Історія України-Руси: в 11 т., 12 кн. / М.С. Грушевський. – Репринт вид. – К., 1995. – Т. 6: Житє економічне, культурне, національне XIV-XVII віків. - 667 с.

Грушевський М.С. Історія української літератури: в 6 т., 9 кн. / М.С. Грушевський. – К., 1995. - Т. 5: Культурні і літературні течії на Україні в XV-XVI вв. і перше відродження (1580-1610 рр.). Кн. 1. – 255 с.

Запаско Я.П. Пам’ятки книжкового мистецтва: Українська рукописна книга / Я.П. Запаско. – Л.: Світ, 1995. – 480 с.: іл.

Про Пересопницьке Євангеліє С. 76, 77, 79, 80, 81, 84- 89, 94, 101, 117, 119, 121.

Іванова О.А. Слов`янська кирилична рукописна книга XVI ст. з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: наук. кат.: палеогр. альбом / О.А. Іванова, О.М. Гальченко, Л.А. Гнатенко; редкол.: Л.А. Дубровина (голова) та ін. – К., 2010. – 791 с.: іл.

Про Пересопницьке Євангеліє С. 110-118.

Ісаєвич Я. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми / Я. Ісаєвич. – Л.: Ін-т українознавства ім. І. Крип`якевича, 2002. – 520 с.

Про Пересопницьке Євангеліє С. 57-58.

Історія української культури / за загал. ред. І. Крип’якевича. – К., Либідь, 1994. – 656 с.

Про Пересопницьке Євангеліє С. 237-245.

Матвіяс І.Г. Українська мова і її говори / І.Г. Матвіяс; АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні. – К.: Наук. думка, 1990. – 168 с.: іл.

Нариси з історії українського мистецтва / Київський наук.-дослід. ін-т теорії, історії та перспективних проблем рад. архітектури держ. комітету цивільного буд-ва і архітектури при Держбуді СРСР. – К.: Мистецтво, 1966. – 700 с.

Про Пересопницьке Євангеліє С. 66.

Огієнко І. (митрополит Іларіон). Історія української літературної мови / І. Огієнко. – 2-ге вид., випр. – К.: Наша культура і наука, 2004. – 436 с.

Огієнко І. (митрополит Іларіон). Українська культура. Коротка історія культурного життя українського народу / І Огієнко. – К.: Довіра, 1992. – 141 с.: іл.

Пересопницьке Євангеліє – видатна пам'ятка української національної культури: матеріали Всеукр. міждисциплін. наук. конф., присвяч. 450-річчю написання Пересопницького Євангелія / Ізяслав. райдержадмін., Ізяслав. район. іст.-краєзн. музей, Нац. ун-т "Остроз. акад."; ред. Попович М. В., відп. за вип. Левицька Л. – Ізяслав: [б. в.], 2011. – 176 c: іл.

Пересопницьке Євангеліє: духовна святиня українського народу (до 455-річчя з початку написання Пересопницького Євангелія) // Педагогіка духовності: зб. наук. праць: в 2-х ч. – Хмельницький: [б.в.], 2012. – Ч. 1. - С. 2-126.

Пересопницьке Євангеліє: покажчик документних джерел: наук.-допоміж. бібліогр. покажч. / Рівнен. держ. обл. б-ка; уклад. Кажан Н.М., Малишева Л.М., ред. Сахнюк Л.Г. – Рівне: Волин. обереги, 2011. – 82 с.

Пересопницьке Євангеліє в історії Української Православної Церкви і українського народу (до 450-річчя духовно-національної святині): зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 450-річчю Пересопницького Євангелія / Укр. Православна Церква Київ. Патріархат, Волин. духовна семінарія – Луцьк: Волин. обл. друкарня, 2011.– 188c.

Півторак Г. Українці: звідки ми і наша мова / Г. Півторак; АН України, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні. – К.: Наук. думка, 1993. – 200 с.

Різник М.Г. Письмо і шрифт: навч. посіб / М.Г. Різник. – К.: Вища школа, 1978. – 150 с.

Рожко В.Є. Нарис історії Української Православної церкви на Волині (870-2000): іст.-краєзн. нарис / В.Є. Рожко. – Луцьк: Медіа, 2001. – 672 с.

Про Пересопницьке Євангеліє С. 115, 116.

Русанівський В.М. Історія української літературної мови: підручник / В.М. Русанівський. – К.: АртЕк, 2001. – 391 с.

Тимощук О. Не спалило її забуття // Хай буде воля Твоя…: вірші, оповідання. – Сімферополь, 2009. – С. 56-117.

Франко І. Історія український літератури. Ч.1. Від початків українського письменства до Івана Котляревського // Франко І. Зібр. тв. : у 50 т. – К., 1983. – Т. 40. – С. 222-223.

Чепіга І. Пересопницьке євангеліє // Наука і культура. Україна: щорічник. Вип. 24 / АН УРСР; Т-во «Знання» УРСР. – К., 1990. – С. 190-195.

Шевчук В. Муза Роксоланська: українська література XVI-XVIII століть: у 2 кн. / В. Шевчук. – К.: Либідь, 2004. – Кн. 1: Ренесанс. Раннє бароко. - 398 с.: іл.

Про Пересопницьке Євангеліє С. 46, 52, 82.

Юхимець Г.М. Пересопницьке Євангеліє – шедевр мистецтва української і рукописної книжності // Рукописна та книжкова спадщина України: археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів. Вип. 14. – К., 2010. – С. 7-15.

Кралюк П. Геній знайомиться зі святинею: Шевченко й Пересопницьке Євангеліє // День. – 2011 – 27-28 трав. – С. 11.

Марушкевич Л. Пересопницьке Євангеліє – національна святиня українців // Дивослово. – 2012. – № 2. – С. 13-16.

Матвієнко А. Пересопницьке Євангеліє – видатна пам’ятка українського відродження 16 ст. // Дивослово. – 2004. – № 5. – С. 31-34.

Пересопницьке Євангеліє – духовна святиня народу // Ти і я. – 2010. – 9 груд. – С. 12.

Писаренко С. А долоню над Пересопницьким Євангелієм пронизує тепло! // Віче. – 2011. – № 1. – С. 6-8.

Соколовський В. Рукопис з Пересопниці // Чумацький шлях. – 2002. – № 1. – С. 7-8.

Чепіга І. Пересопницьке Євангеліє (1556-1561) // Чумацький шлях. – 2002. – № 1. – С. 6-7.

Чепіга І. Пересопницьке Євангеліє. Історія відкриття пам’ятки // Бібліотечний вісник. – 1997. – № 1. – С. 38-39.


Видання і перевидання Пересопницького Євангелія

У 2001 році спільними зусиллями науковців Інституту української мови НАН України та Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського, за технічної допомоги Українського мовно-інформаційного фонду, було здійснено транслітероване видання рукопису Пересопницького Євангелія із науковою обробкою – впорядкуванням, дослідженнями, словопокажчиками за редакцією члена-кореспондента НАН України, доктора філологічних наук, професора В. Німчука. Загальний наклад книги склав 500 примірників. Із 700 сторінок опублікованої книги транслітерований текст займає 270, решту сторінок присвячено дослідженням. В них простежується історія створення, відкриття та вивчення пам`ятки, подано характеристику мови та письма, археографічні та кодикологічні особливості кодексу. Видання проілюстроване численними кольоровими та чорно-білими знімками.

Із нагоди 1020-річчя Хрещення Київської Русі з благословення Митрополита Володимира у 2008 році було здійснено факсимільне видання Пересопницького Євангелія. Більше року Українська Православна Церква спільно з Національною Академією Наук України, Національною бібліотекою України імені В. Вернадського, видавничим домом «АДЕФ-Україна» та численними меценатами працювала над тим, щоб зберегти стародавню пам'ятку українського письменства. Книга виготовлена на цупкому папері, містить усі ознаки точно виконаної копії. Її шкіряна обкладинка прикрашена срібними мініатюрами. Формат факсимільного видання майже ідентичний оригіналу. Зокрема, вага книги становить 8 кг 300 гр, що додало видавцям певного клопоту під час друку, оскільки жодна з існуючих промислових друкарських машин із такою вагою не працюють. Тому для виготовлення фоліанта були застосовані стародавні технології, якими в XVI-ХVІІ ст. користувалися Іван Федоров та інші друкарі. Щоб зберегти раритетність 450-річного Євангелія, книгу вирішено було видати обмеженим тиражем – лише 1000 екземплярів. Частина тиражу реалізувалась по благодійній передплаті, вартість одного примірника – 50 тис. гривень.

9 листопада 2010 року, в День української писемності та мови, на виробничому комплексі видавничого дому «АДЕФ-Україна» (м. Буча) в урочистій обстановці був надрукований 1-й аркуш видання «Пересопницьке Євангеліє. Витоки та сьогодення». Формат книги становить 220 х 200 мм, наклад – 200 примірників. Видання являє собою переклад кодексу на сучасну українську мову. Для того, щоб зробити оригінальні тексти зрозумілими сучасному читачеві, ліва сторінка кожного розвороту книги представлена у вигляді зменшеної копії оригіналу, а права – складається з двох стовпців: лівий стовпець – повний транслітерований текст, а правий – редакція сучасною українською мовою.

Видання "Пересопницьке Євангеліє. Витоки і сьогодення" визнано кращою книгою України 2011 року.

Вартість примірника - 3 000 у.о. без ПДВ.

Пересопницьке Євангеліє. 1556-1561. Дослідження. Транслітерований текст. Словопокажчик / НАН України, НБУ ім. В. І. Вернадського, Ін-т укр. мови, Укр. мовно-інформ. фонд – К.: [б. в.], 2001. – 703 c.

Пересопницьке Євангеліє. Витоки та сьогодення. – К.: АДЕФ-Україна, 2011. – 1724 с.


Символ державної суверенності


У 2016 р Україна ВІДЗНАЧАЄ 460-річчя початку роботи над створенням Пересопницького Євангелія. Його по праву вважають національним надбанням України, символом її духовного відродження, перлиною книжкового мистецтва.

Ця свято шанована реліквія, яка відображає долю українського народу, дбайливо зберігалася, передавалася з рук в руки, переходила з покоління в покоління. Її тримали в руках Іван Мазепа і Тарас Шевченко. В Україні ця національна святиня стала символом її державної суверенності. На ній, як і на Конституції України, присягають на вірність народу України обрані президенти країни.

Білодід О. Пересопницьке Євангеліє і клятва президента Л. Кравчука / О. Білодід, І. Бражник. – К.: МП Фотовідеосервіс, 1992. – 36 с. – (Б-ка українця; № 8).

Глинчак В. Книга присяги: Пересопницьке Євангеліє – відоме і невідоме // Дзеркало тижня. – 2005. – 12 лют. – С. 23.

Омелянчук І. Книга, на якій присягають Президенти // Уряд. кур’єр. – 2005. – 5 лют. – С. 5.

Остапенко О. Книга навчить, як Президенту жить: Пересопницьке Євангеліє – перший переклад частини святого Письма // Україна молода. – 1999. – 30 листоп.

Слов'янко О. Двірецько-Пересопницьке Євангеліє – сонце на небозводі української духовності: Пам`ятка історії, духовності, мистецтва та культури стала національним символом суверенної України, на якому, поряд з Конституцією та Актом проголошення незалежності, присягають на вірність народові Президенти України // Поділ. вісті. – 2011 – 24 трав.

Інтернет-ресурси

Пересопницьке Євангеліє [Електронный ресурс] // Вікіпедія: вільна енциклопедія [офіц. веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: Пересопницьке Євангеліє, вільний (дата звернення 18.05.2016). – Заголовок з екрана. – Мова укр.

Пересопницьке Євангеліє [Електронный ресурс] // Електронна бібліотека України [офіц. веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://uateka.com/uk/article/society/heritage/1234, вільний (дата звернення 18.05.2016). – Заголовок з екрана. – Мова укр.

Пересопницьке Євангеліє: шедевр світової культури, який сам розповідає свою історію [Електронный ресурс] // Група компаній АДЕФ: [офіц. веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.adef.com.ua/book-peresopnica.php, вільний (дата звернення 18.05.2016). – Заголовок з екрана. – Мова укр.

Пересопницьке Євангеліє [Електронный ресурс] // Ізборник: електронна бібліотека давньої української літератури: [офіц. веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/ukrmova/um65.htm, вільний (дата звернення 18.05.2016). – Заголовок з екрана. – Мова укр.

Виставка, присвячена 450-річчю створення Пересопницького Євангелія [Електронный ресурс] // НБУ ім. В.І. Вернадського: [офіц. веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/node/285, вільний (дата звернення 18.05.2016). – Заголовок з екрана. – Мова укр.

Грузинский А.С. Пересопницкое Евангелие, как памятник искусства эпохи Возрождения в Южной России в XVI веке [Електронний ресурс] // Культура України: електронна бібліотека [офіц. веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://elib.nplu.org/object.html?id=356, вільний (дата звернення: 18.05.2016). – Заголовок з екрана. – Мова укр. – Аналог друк. вид. (Грузинский А.С. Пересопницкое Евангеліе, как памятник искусства эпохи Возрождения в Южной России в XVI веке . - К. : [б. и.], 1911. – 48 с.: ил.).

Дубровіна Л.А. Археографічний та кодикологічний опис Пересопницького Євангелія [Електронний ресурс] / Л.А. Дубровіна, Л.А. Гнатенко // Архіви України: [офіц. веб-портал]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.archives.gov.ua/Publicat/Researches/PJevanhel.pdf, вільний (дата звернення 18.05.2016). – Заголовок з екрана. – Мова укр.

Олександр, єпископ Переяслав-Хмельницький. Пересопницьке Євангеліє (1556-1561) та проект з його відтворення під патронатом УПЦ як засіб утвердження міжнародного іміджу України [Електронний ресурс] // Українська Православна Церква [офіц. веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: Пересопницкое Евангеліе, вільний (дата звернення 18.05.2016). – Заголовок з екрана. – Мова укр.

Тесленко І. Заславська книга XVI століття [Електронний ресурс] // Мислене древо [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Local/Zaslav/Documents/CastleBook.html, вільний (дата звернення 18.05.2016). – Заголовок з екрана. – Мова укр.

Чепіга І.П. Бібліографія праць про Пересопницьке Євангеліє [Електронний ресурс] // Архіви України: [офіц. веб-портал]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.archives.gov.ua/Publicat/Researches/PBibliographia.pdf, вільний (дата звернення 18.05.2016). – Заголовок з екрана. – Мова укр.

Чепіга І. Дві яскраві дати української національної святині [Електронний ресурс] // Мислене древо [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Local/Zaslav/LandOwners/PeresopnycjaGospel.html, вільний (дата звернення 18.05.2016). – Заголовок з екрана. – Мова укр.


 

© Хмельницька обласна універсальна
наукова бібліотека
e-mail: library.ounb.km@gmail.com