Віртуальні виставки

Менеджмент: сутність, значення та особливості розвитку

Розділи виставки:

1. Розвиток та історія менеджменту
2. Менеджмент як наука та мистецтво управління організацією
3. Менеджер: його роль і місце в організації
4. Комунікації в менеджменті
5. Інноваційний та інвестиційний менеджмент
6. Різновиди менеджменту

У процесі ринкових перетворень в Україні в усіх сферах життєдіяльності почали використовувати термін «менеджмент». Це й не випадково. Використання менеджменту, тобто науково обгрунтованої та якісно побудованої системи управління організацією, як засвідчила уся світова практика, є однією з найголовніших складових успіху економічно розвинутих країн (США, Японії, Великобританії, Німеччини, Франції, Швеції, Канади, Фінляндії тощо).

Наука про менеджмент виникла на початку ХХ ст. і динамічно розвивається. Цей процес зумовлений науково-технічним прогресом, нарощенням масштабів виробництва, необхідністю систематизації, чітким і раціональним використанням набутого досвіду, зростанням ролі людського фактора як потужного ідейного генератора.

В історії менеджменту можна виокремити шість основних етапів його розвитку: розвиток науки про управління людьми в процесі виробництва; формування управлінських механізмів на засадах розвитку людських стосунків; побудова систем управління, орієнтованих на ринок; активне застосування кількісних (економіко-математичних) методів як важливих напрямів формалізації, методів менеджменту і трансформації їх в управлінські рішення; формування системних і ситуаційних підходів; комп’ютеризація управлінських процесів.

В умовах розвитку ринкових відносин менеджмент активно проникає на українські підприємства. Підприємці зацікавлені у використанні його основних надбань, оскільки це дає змогу досягнути гнучкої побудови організації, знизити трудомісткість управлінських робіт, оптимізувати чисельність апарату управління, посилити управлінський вплив, зосередити зусилля всіх працівників на досягненні поставлених цілей.

На сучасному етапі розвитку національної економіки України використання надбань вітчизняного та зарубіжного менеджменту дасть змогу підприємцям та управлінцям забезпечити зростання ефективності діяльності організацій, підвищити якість інституційних та структурних змін, сприяти формуванню гнучкості шляхом нарощення здатності до адаптивності в умовах жорсткої конкуренції.

Література

1. Мошек Г.Є. Менеджмент: навч. посіб. / Г.Є. Мошек, Ю.В. Поканєвич, А.С. Соломко та ін.; за заг. ред. Г.Є. Мошека. – К.: Кондор, 2009. – 392 с.
2. Діденко В.М. Менеджмент: підруч. / В.М. Діденко. – К.: Кондор, 2008. – 584 с.
3. Шегда А.В. Менеджмент: навч. посіб. / А.В. Шегда. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2002. – 583 с.
4. Сучасні концепції менеджменту: навч. посіб. / за ред. Л.І. Федулової. – К.: Центр учбов. л-ри, 2007. – 536 с.
5. Дяченко Т.О. Основи менеджменту: навч. посіб. / Т.О. Дяченко. – К.: Кондор, 2010. – 176 с.
6. Дикань Н.В. Менеджмент: навч. посіб. / Н.В. Дикань, І.І. Борисенко. – К.: Знання, 2008. – 389 с.
7. Рульєв В.А. Менеджмент: навч. посіб. / В.А. Рульєв, С.О. Гуткевич. – К.: Центр учбов. л-ри, 2011. – 312 с.
8. Туленков М.В. Сучасні теорії менеджменту: навч. посіб. / М.В. Туленков. – К.: Каравела, 2007. – 304 с.

За останні десять-п’ятнадцять років поняття "менеджмент" як особливий рід і галузь людської діяльності міцно увійшло в Україні в лексикон значної частини населення.

За оксфордським словником англійської мови, менеджмент – це:

1. Спосіб (манера) поводження з людьми.
2. Влада і мистецтво управління.
3. Відповідне вміння й адміністративні навички.
4. Правила та прийоми ділового спілкування.
5. Орган управління.
6. Адміністративна одиниця.

Жодне з наведених тлумачень не розкриває змісту терміна "менеджмент", але усі разом вони наближають до розкриття його сутності.

Менеджмент – це управління. За певного спрощення між поняттями менеджменту й управління можна поставити знак рівності. А якщо не спрощувати, поняття менеджменту є глибшим і ємнішим, бо включає не тільки науку управління, функції управління, владу управління, а й мистецтво управління. У вільній економіці управління не може ґрунтуватися лише на владі керівництва, де головне – авторитет посади.

Мистецтво управління – ось його основа, а це – авторитет особистості. Тому менеджмент – не знеособлений інструмент управління, а такий, що передбачає його центральну фігуру – менеджера, професіонала, який оволодів науковими основами управління шляхом осягнення комплексу наук, включаючи науки про людину, без чого ефективне управління неможливе.

Можна погодитися з твердженням, що менеджмент – це міждисциплінарна сфера знань, "управлінська думка", що поєднує науку, досвід, ноу-хау, управлінське мистецтво.

Менеджмент – це система, що передбачає здійснення способів, методів, принципів управління, уміння спрямовувати працю людей, їх знання, досвід, інтелект на досягнення поставлених цілей. Система не стала, а постійно змінювана. Це процес узгодження діяльності людей, об’єднаних в організацію для досягнення загальної мети. І тут без мистецтва управління не обійтися.

Література

1. Скрипко Т.О. Менеджмент: навч. посіб. / Т.О. Скрипко, О.О. Ланда. – К.: Центр навч. л-ри, 2006. – 176 с.
2. Гірняк О.М. Менеджмент: теоретичні основи і практикум: навч. посіб. для студ. вищих закладів освіти / О.М. Гірняк, П.П. Лазановський. – К.: «Магнолія плюс», Львів: «Новий світ – 2000», 2003. – 336 с.
3. Менеджмент організацій: підруч. / за заг. ред. Л.І. Федулової. – К.: Либідь, 2004. – 448 с.
4. Мартиненко М.М. Основи менеджменту: підруч. / М.М. Мартиненко. – К.: Каравела, 2005. – 496 с.
5. Гірняк О.М. Менеджмент: підруч. для студ. вищих закладів освіти / О.М. Гірняк, П.П. Лазановський. –Львів: «Магнолія 2006», 2008. – 352 с.
6. Осовська Г.В. Менеджмент організацій: навч. посіб. / Г.В. Осовська, О.А. Осовський. – К.: Кондор, 2005. – 860 с.
7. Нємцов В.Д. Менеджмент організацій: навч. посіб. / В.Д. Нємцов, Л.Є. Довгань, Г.Ф. Сініок. – К.: ТОВ «УВПК «ЕксОб», 2002. – 392 с.

Менеджер – центральна фігура на підприємстві, у фірмі. Певна річ, для успіху в бізнесі дуже важлива і якість товару, і капітал, і кваліфікація працівників, і багато чого іншого. Але якщо у фірми поганий менеджер, її не врятують ні гроші, ні люди – вона може позбавитися і того й іншого.

Менеджер – це людина, яка займає постійну управлінську посаду і наділена правом приймати рішення із певних видів діяльності організації. Оскільки організація – це група людей, які працюють разом і переслідують загальну мету, то функція узгодження, координації дій працівників організації об’єктивно обумовлена. Цю функцію управління роботою інших людей реалізує менеджер. Специфіка його праці полягає в тому, що завдання будь-якого плану – виробничі, технічні, економічні, соціальні – він вирішує в основному в організаційному порядку, впливаючи на людей, які повинні безпосередньо вирішувати ці завдання.

Сучасне економічне життя характеризується наростанням і ускладненням процесів, що відбуваються в ньому, і пов’язаних з цим проблем, постійною боротьбою за ринки збуту, ресурси і прибутковість, актуальними проблемами використання найманих працівників, стресами і невизначеністю в роботі організацій, певним «вимиванням» традиційних цінностей. Тому вимоги до сучасного менеджера зростають. Від нього потрібна здатність ефективно керувати собою і своїм часом, проявляти свої особистісні цінності і реалізувати власні цілі, підтримувати власний ріст і розвиток, швидко й ефективно вирішувати проблеми, гнучко реагувати на зміни ситуації, використовувати сучасні управлінські прийоми і підходи по відношенню до своїх підлеглих, створювати й удосконалювати групи людей, здатних швидко ставати винахідливими і результативними в роботі.

Література

1. Чайка Г.Л. Організація праці менеджера: навч. посіб. / Г.Л. Чайка; передмова Г.О. Шепелюк. – К.: Знання, 2007. – 420 с.
2. Дахно І.І. Ділова кар’єра: навч. посіб. / І.І. Дахно. – К.: Центр учбов. л-ри, 2011. – 528 с.
3. Хміль Ф.І. Практикум з менеджменту організацій: навч. посіб. / Ф.І. Хміль. – Львів: «Магнолія 2006», 2008. – 333 с.
4. Єрмошенко М.М. Менеджмент: навч. посіб. / М.М. Єрмошенко, С.А. Єрохін, О.А. Стороженко; за заг. ред. М.М. Єрмошенка. – К.: Національна академія управління, 2006. – 656 с.
5. Чайка Г.Л. Праця менеджера в системі управління: навч. посіб. / Г.Л. Чайка. – К.: Знання, 2011. – 469 с.
6. Балабанова Л.В. Організація праці менеджера: навч. посіб. / Л.В. Балабанова, О.В. Сардак. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 304 с.
7. Скібіцька Л.І. Тайм-менеджмент: навч. посіб. для студ. економ. вузів / Л.І. Скібіцька. – К.: Кондор, 2009. – 528 с.
8. Стеценко І.Т. Основи менеджменту. Хто такий менеджер: навч. посіб. / І.Т. Стеценко. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 224 с.

У менеджменті комунікація відіграє надзвичайно важливу роль. Практично все, що роблять менеджери будь-яких рівнів для вирішення стратегічних і тактичних завдань розвитку своїх фірм, вимагає ефективного обміну інформацією.

Комунікація – це обмін інформацією між людьми за допомогою слів, букв, символів, жестів, через які висловлюється відношення одного працівника до знань і розумінь іншого, досягається довіра і взаємоприйняття поглядів. Це необхідний елемент в діяльності менеджера, який спілкуючись з підлеглими, одержує інформацію для прийняття рішень, підтримує ділові контакти з партнерами. Якщо усунути комунікацію, то організація перестає бути керованою, її діяльність набуває хаотичного, нескоординованого характеру.

Організація комунікацій сприяє, з однієї сторони, підвищенню продуктивності праці, а з іншої – досягненню задоволеності в груповій взаємодії. У широкому розумінні комунікація не тільки сприяє інтелектуальному розвитку особистості, але й представляє собою засіб управління суспільством або соціальною групою.

Основна ціль комунікаційного процесу – забезпечити розуміння інформації, яка є предметом обміну. Але самий факт обміну інформацією не гарантує ефективності спілкування в ньому людей. Для кращого розуміння процесу обміну інформацією та умов його ефективності, необхідно мати уявлення про його стадії, в яких приймають участь декілька людей.

Література

1. Мурашко М.І. Менеджмент персоналу: навч. посіб. / М.І. Мурашко. – 3-тє вид., випр. і доп. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2008. – 435 с.
2. Палеха Ю.І. Менеджмент персоналу: навч. посіб. / Ю.І. Палеха. – К.: Вид-во «Ліра-К», 2010. – 338 с.
3. Кредісов А.І. Менеджмент для керівників / А.І. Кредісов, Є.Г. Панченко, В.А. Кредісов. - К.: Т-во «Знання», КОО, 1999. – 556 с.
4. Сухарський В.С. Менеджмент (загальний з основами спеціального) / В.С. Сухарський. – Тернопіль: Астон, 2004. – 528 с.
5. Інформаційні системи в менеджменті: підруч. / В.О. Новак, Ю.Г. Симоненко, В.П. Бондар та ін. – К.: Каравела, 2008. – 616 с.
6. Управління сучасним офісом (офіс-менеджмент): навч. посіб. / С.П. Шевчук, В.А. Скороходов, В.М. Жуковська та ін. – К.: «Видавничий дім «Професіонал», Центр учбов. л-ри, 2010. – 181 с.
7. Інформаційні системи в менеджменті: підруч. / В.О. Новак, Ю.Г. Симоненко, В.П. Бондар та ін. – 2-е вид. – К.: Каравела, 2010. – 536 с.
8. Скороходов В.А. Автоматизоване робоче місце менеджера: навч. посіб. / В.А. Скороходов, І.М. Худякова. – К.: «Видавничий дім «Професіонал»», 2008. – 416 с.
9. Гушко С.В. Управлінські інформаційні системи: навч. посіб. для студ. вищих закладів освіти / С.В. Гушко, А.В. Шайкан. – Львів: «Магнолія 2006», 2010. – 320 с.
10. Осовська Г.В. Комунікації в менеджменті: курс лекцій / Г.В. Осовська. – К.: «Кондор», 2008. – 218 с.

Для ринкової економіки характерна конкуренція самостійних фірм, зацікавлених у відновленні продукції, наявність ринку нововведень, що конкурують один з одним. Стабільний розвиток підприємства у ринковому середовищі можливий лише за умов постійного вдосконалення його діяльності, підтримання здобутих і формування нових конкурентних переваг. Конкурентні переваги досягаються завдяки впровадженню новацій – суттєво нових методів і засобів здійснення виробничої і комерційної діяльності.

Інноваційний менеджмент є порівняно новим поняттям і становить самостійну галузь управлінської науки та професійної діяльності, спрямовану на формування й забезпечення умов розвитку підприємства.

Основними цілями інноваційного менеджменту є забезпечення довгострокового інноваційного розвитку на основі складових елементів системи підприємства та створення конкурентоспроможної продукції, запровадження інноваційних технологій.

Саме інновації і нововведення на сучасному етапі соціально-економічного розвитку сприяють ефективному використанню наявних ресурсів та найкращому задоволенню потреб споживачів. Але запровадження інновацій неможливе без спеціального фінансування, тобто вимагає інвестицій.

Від уміння інвестувати залежить розквіт чи занепад власного виробництва, можливості вирішення соціальних та економічних проблем. Без надійних основ інвестиційної діяльності, якими б професійно володіли спеціалісти відповідного профілю, марно сподіватися на сталий розвиток вітчизняного виробництва, науково-технічний і соціальний прогрес.

Література

1. Скрипко І.О. Інноваційний менеджмент: підруч. / Т.О. Скрипко. – К.: Знання, 2011. – 423 с.
2. Михайлова Л.І. Інноваційний менеджмент: навч. посіб. / Л.І. Михайлова, С.Г. Турчіна. – К.: Центр учбов. л-ри, 2007. – 248 с.
3. Захарченко В.І. Інноваційний менеджмент: теорія і практика в умовах трансформації економіки: навч. посіб. / В.І. Захарченко, Н.М. Корсікова, М.М. Меркулов. – К.: Центр учбов. л-ри, 2012. – 448 с.
4. Інноваційний менеджмент: практикум для самостійного вивчення курсу студентами спеціальності «Менеджмент організацій» / А.С. Тельнов, С.Л. Решміділова. – Хмельницький: ТУП, 2002. – 118 с.
5. Скібіцький О.М. Інноваційний та інвестиційний менеджмент: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О.М. Скібіцький. – К.: Центр учбов. л-ри, 2009. – 408 с.
6. Рудніченко Є.М. Інвестиційний менеджмент: навч. посіб. / Є.М. Рудніченко, Є.Г. Рясних, Н.І. Гавловська. – Хмельницький: ХНУ, 2010. – 415 с.
7. Коюда В.О. Основи інвестиційного менеджменту: навч. посіб. / В.О. Коюда, Т.І. Лепейко, О.П. Коюда. – К.: Кондор, 2008. – 340 с.
8. Правик Ю.М. Інвестиційний менеджмент: навч. посіб. / Ю.М. Правик. – К.: Знання, 2007. – 431 с.

Сучасний менеджмент – гнучка організаційна система управління й водночас складний соціально-економічний, інформаційно-технологічний процес, що використовуються для зміни станів і особливостей об’єкта управління. Охоплюючи різні напрями діяльності підприємства, окремі види (підсистеми) менеджменту спрямовуються на виконання певного стратегічного завдання.

В залежності від сфери діяльності виділяють різні види менеджменту:

• Загальний менеджмент – здійснюють усі керівники, що відповідають за постановку задач і формування політики, за питання пов'язані з плануванням, організацією, контролем і управлінням підприємством.
• Операційний менеджмент забезпечує управлінську діяльність менеджерів нижчого ступеня управління (бригадири, майстри), що полягає у безпосередньому керівництві роботою працівників, виконанні оперативних планів, графіків випуску продукції і наданні послуг.
• Фінансовий менеджмент включає управлінську діяльність, пов'язану з визначенням потреб у фінансових ресурсах, виявленні всіх альтернативних джерел фінансування та їх оцінку; практичне одержання фінансових ресурсів та ефективне їх використання.

Стратегічний менеджмент включає управлінську діяльність персоналу менеджерів, що пов'язана із формуванням місії, цілей і довгострокових стратегій підприємства, розвиток іміджу, який повинен відповідати зовнішньому середовищу і внутрішнім можливостям організації, впровадженням стратегічного вибору за допомогою бюджетування, підбору задач, людей, структур, технології, системи стимулювання та ін.

Систематизація основних видів менеджменту:

• за організаційно-правовими формами господарювання (державний, підприємницький, громадських організацій);
• за рівнями управління (загальнодержавний, галузевий, регіональний, місцевого самоврядування, міждержавних організацій);
• за цільовим призначенням (стратегічний, тактичний, операційний);
• за належністю до організації (внутрішньогосподарський, зовнішньо-господарський);
• за функціональним призначенням (маркетинговий, виробничий, фінансовий, соціальний, інформаційний, персоналу, обліку та контролю).

Незважаючи на різні види менеджменту, спільним для усіх цих видів є та обставина, що всім без винятку менеджерам необхідно мати справу з однаковими ресурсами: кадровими, фінансовими, матеріальними, земельними тощо.

Література

1. Аблязов Р.А. Командний менеджмент: навч. посіб. / Р.А. Аблязов, Г.І. Падурець, І.Б. Чудаєва; за ред. Р.А. Аблязова. – К.: «Видавничий дім «Професіонал»», 2008. – 352 с.
2. Маглаперідзе А.С. Податковий менеджмент: навч. посіб. / А.С. Маглаперідзе, В.В. Храпкіна. – К.: Центр учбов. л-ри, 2008. – 328 с.
3. Кіндрацька Г.І. Стратегічний менеджмент: навч. посіб. / Г.І. Кіндрацька. – К.: Знання, 2006. – 366 с.
4. Катернюк А.В. 3 D-менеджмент: управление персоналом, маркетингом и продажами / А.В. Катернюк, М.С. Терских, А.Н. Салов. – Ростов н/Д: Феникс, 2011. – 382 с.
5. Крамаренко Г.О. Фінансовий менеджмент: підруч. / Г.О. Крамаренко, О.Є. Чорна. – 2-е вид. – К.: Центр учбов. л-ри, 2009. – 520 с.
6. Супрун А.А. Страховий менеджмент: навч. посіб. / А.А. Супрун, Н.В. Супрун. – Львів: Магнолія 2006, 2011. – 301 с.
7. Бюджетний менеджмент: навч. посіб. / Л.В. Панкевич, М.А. Зварич, П.Я. Могиляк та ін. – К.: Знання, 2006. – 293 с.
8. Міжнародний менеджмент: навч. посіб. / П.І. Юхименко, Л.П. Гацька, М.В. Півторак та ін. – К.: Центр учбов. л-ри, 2011. – 488 с.
9. Сахно Є.Ю. Менеджмент сервісу: теорія та практика: навч. посіб. / Є.Ю. Сахно, М.С. Дорош, А.В. Ребенок. – К.: Центр учбов. л-ри, 2010. – 328 с.
10. Муніципальний менеджмент: навч. посіб. / за заг. і наук. ред. Ю.П. Шарова. – Д.: ДРІДУ НАДУ, 2009. – 404 с.
11. Регіональний менеджмент: навч. посіб. / М.А. Коваленко, Н.А. Кругла, Л.М. Радванська, Г.М. Швороб. – Херсон: «Олді-плюс», 2004. – 304 с.
12. Гевко І.Б. Операційний менеджмент: навч. посіб. / І.Б. Гевко. – К.: Кондор, 2005. – 228 с.