Закрити
фото
logo

 
free wifi Безкоштовний
Wi-Fi доступ
в бібліотеці
Фото тижня Фото тижня
Фотовиставка Олексія Фурмана «Життя після поранення»
Сучасні бібліотеки Хмельниччини
нові надходження
Як нас знайти:
29000, м. Хмельницький,
вул. Героїв Майдану, 28
тел./факс: (0382) 79-47-31
тел.: 65-80-84
e-mail: library@ounb.km.ua
 
Пошук

Віртуальні виставки

«Серед хвиль Івана Айвазовського»


(до 200-річчя від дня народження)
Відділ мистецтв


Видатний живописець увійшов в історію світового мистецтва як мариніст-романтик, майстер російського класичного пейзажу, який передає на полотні красу й міць морської стихії. Картинам Айвазовського, які найчастіше зображують море, кораблі, що борються із хвилями, властиві емоційна піднесеність, тяжіння до героїки й романтичного пафосу За своє життя художник створив більше 6 тисяч полотен.

Іван Костянтинович Айвазовський

Родина жила бідно: батько писав скарги і прохання на базарі, мати господарювала і сліпнула над вишивкою. Нестаток змусив їх віддати старшого сина Гарика купцю-вірменину для влаштування його у вірменський монастир в Італії. А молодший Іван уже з 10 років працював у міській кав'ярні. Він прекрасно грав на скрипці й співав, але найбільшою радістю для нього було малювання. Йому подобалося малювати море, а також копіювати літографії з книг. Він малював вугіллям на білих стінах кримських будиночків цілі сцени. Ці малюнки помітив і оцінив градоначальник Феодосії Олександр Іванович Казначеєв. З його допомогою хлопчик вступив у Сімферопольську гімназію, а потім, в 1833 році, в Петербурзьку Академію мистецтв у пейзажний клас професора М. Воробйова. Вчився Айвазовський легко, охоче і захоплено. Його майстерність удосконалювалась надзвичайно швидко.

У 1835 році за етюд «Повітря над морем» йому було присуджено срібну медаль. Роботи, виставлені в роки навчання, збудили загальний інтерес та цікавість до майстерності молодого академіста. В 1837 році, як кращий випускник Айвазовський одержав за свої успіхи велику золоту медаль, що давала право на шість років виїхати за кордон як академічний пенсіонер й удосконалювати там мальовничу майстерність.

Однак спочатку художника відрядили в Крим (1838-1840 рр.) писати види приморських міст.

За кордон Іван Костянтинович поїхав у 1840 році вже сформованим майстром-мариністом.

Ця поїздка, мала великий вплив на російського художника, так як він не тільки зміг познайомитися з шедеврами західноєвропейської культури, а й потрапити в коло блискучих російських талантів. У Римі художник дуже багато працював, копіюючи картини старих майстрів, а також писав улюблені картини. П'ятдесят великих творів народилися з-під пензля Айвазовського в Італії. Морські пейзажі цього періоду, такі, як «Буря», «Неаполітанська затока місячної ночі» і «Хаос» були захоплено прийняті публікою. За картину «Хаос», куплену музеєм Ватикану, Папа Григорій XVI вручив Айвазовському золоту медаль. Його слава прокотилася всією Європою.

В 1844 році, після чотирьох років перебування за кордоном, Айвазовський повернувся на батьківщину визнаним майстром, академіком Римської, Паризької й Амстердамської академій мистецтв.

Після повернення до Росії за видатні успіхи в живописі військово-морське відомство присудило йому звання художника Головного морського штабу з правом носіння адміралтейського мундира. У цей час художнику ледь виповнилося 27 років, але за плечима вже була блискуча школа живопису, величезний творчий успіх, світова слава пейзажиста.

У 1845 році Айвазовський брав участь в експедиції Ф. П. Літке до берегів Туреччини і Малої Азії. Ця подорож виявилася дуже корисною, художник зробив безліч начерків та ескізів, до яких потім повертався не раз при роботі в майстерні.

У 1848 році Айвазовський повертається в Феодосію назавжди, незважаючи на успіх, визнання і прагнення імператорської родини зробити його придворним живописцем. У рідній Феодосії на березі моря художник будує будинок і велику художню майстерню. «Моя адреса завжди – місто Феодосія», – написав він в одному з листів. Тут, у маленькому, відірваному від культурних центрів провінційному місті у колі своїх близьких Айвазовський створив відособлений власний світ, свою малу батьківщину. Він почував себе в цьому затишному куточку по-справжньому вільним.

Мешкаючи постійно у Феодосії, живописець багато працює, але не замикається в стінах своєї майстерні. Він веде велику суспільну діяльність, займається археологічними розкопками, часто виїжджає в Петербург і Москву, постійно відкриває виставки своїх робіт у великих містах Росії й за кордоном, бере участь у міжнародних виставках. В 1847 році йому присудили звання професора Петербурзької Академії мистецтв, пізніше він стає академіком ще двох європейських академій мистецтв – Штутгартської й Флорентійської. Його будинок і майстерню відвідують художники І. Є. Рєпін, І. І. Шишкін, Г. І. Семірадський, відомий колекціонер М. Третяков, польський скрипаль-віртуоз Г. Венявський, письменник А. П. Чехов та інші.

В 1854 році, під час Кримської війни, Айвазовському довелося покинути Феодосію. Проте, евакуювавши дружину і трьох доньок до Харкова, він їде до Севастополя. Героїчній обороні цього міста присвячені картини «Взяття Севастополя» (1855), «Облога Севастополя» (1859).

Але не тільки баталіями підтримувалося мистецтво Айвазовського. Важливу частину в ньому займають романтичні картини, створені в 1845-1850-х рр., – «Буря на Чорному морі» (1845), «Георгіївський монастир» (1846), «Вхід у Севастопольську бухту» (1851), а також одна з найвідоміших картин Айвазовського «Дев'ятий вал» (1850). Його унікальна кольорово-лінійна манера написання картин постійно перебувала в розвитку. З часом художник став використовувати більш світлі тони, і з'явилася певна колірна стриманість. Пізніше, в 70-х рр., Айвазовський почав писати море в різних відтінках блакитного. Твори цього періоду навіть отримали назву «блакитних».

Цікаво, що художник ніколи не писав свої картини з натури. Користуючись своєю унікальною пам'яттю Іван Костянтинович говорив, що рухи живих стихій невловимі для пензля, писати блискавку, порив вітру, сплеск хвилі – немислимо з натури, художник повинен запам'ятовувати їх.

1860-1870-ті роки по праву вважаються розквітом творчості художника. За цей період Айвазовський багато подорожував. В1867 році він написав серію полотен, присвячених повстанню жителів острова Крит. А в 1868 році художник виконав пейзажі, що зображують передгір'я Кавказу, а також вид на гори з Чорного моря. Потім, побувавши у Вірменії, Айвазовський відобразив озеро Севан і Арарат долину. У художника є цілий цикл картин на національні та біблійні теми, наприклад, «Хрещення вірменського народу», «Клятва. Полководець Вардан» а також «Зішестя Ноя з Арарату». Чимало робіт він присвятив Україні, красі її природи, своєрідності побуту («Обоз чумаків» (1862), «Український пейзаж з чумаками при місяці» (1869), «Млин на березі моря», «Під час жнив в Україні» (1883), «Весілля в Україні» (1892). У цій прихильності до України зіграла свою роль близькість Айвазовського до Гоголя, Шевченка.

Айвазовський завжди і всюди працював багато і захоплено. І в останні десять років свого життя він написав кілька монументальних полотен, що оспівують бурю: «Обвал скелі» (1883), «Хвиля» (1889), «Буря на Азовському морі» (1895), «Від штилю до урагану» (1895) та інші. Гама фарб в творах художника цього періоду майже монохромна, гранично стримана і виразна цієї стриманістю. Ця серія картин не тільки має схожий сюжет, але і колірну гаму. Тут з'являються свинцево-сірі, оливково-охристі і зеленувато-блакитні лесування, як синтетична манера написання водної стихії.

У 1898 році Іван Костянтинович написав картину «Серед хвиль», що стала вершиною його творчості. Він зобразив стихію – грозове небо й бурхливе море, вкрите хвилями, що немов киплять у зіткненні одна з одною. Цей твір – плід довгої й завзятої праці всього життя художника. Незважаючи на те, що після створення цієї роботи він ще два роки працював, влаштовував виставки в Москві, Лондоні й Петербурзі цю картину він не вивозив з Феодосії і разом з іншими творами заповів рідному місту.

Феодосія багато чим зобов'язана Айвазовському. Міський концертний зал, археологічний музей, порт і навіть залізниця – у всіх цих проектах художник брав найактивнішу участь. Завдяки його зусиллям у Феодосії було відкрито художню школу. А найбільшим подарунком майстра рідному місту стала Феодосійська картинна галерея, що носить тепер його ім'я.

Іван Костянтинович Айвазовський помер 19 квітня 1900 року. Похований у рідному місті, в дворі церкви Сурб Саргіс, де він був хрещений і де вінчався. Надгробний напис говорить: «Народився смертним, залишив по собі безсмертну пам'ять».

За своє довге творче життя художник створив понад шість тисяч картин, безліч графічних малюнків, акварелей, сепії, влаштував близько 125 персональних виставок, кошти від яких витрачав на благодійність. Найповніше всього творчість майстра представлена в заснованій ним Феодосійській картинній галереї, яка нині носить його ім'я.


Література


  • Айвазовский: документы и материалы. – Ереван: Айастан, 1967. – 406 с.: ил
  • Айвазовський (Гайвазовський) Іван Костянтинович (1817-1900): російський художник-мариніст // Провідники духовності в Україні / ред. Ф. Курас. – Київ: Вища шк., 2003. – С. 608-609.
  • Барсамов Н. С. Иван Константинович Айвазовский (1817-1900) / Н. С. Барсамов. – Москва: Искусство, 1962. – 265 с.: ил.
  • Барсамов Н. С. Иван Константинович Айвазовский: к 150-летию со дня рождения / Н. С. Барсамов. – Москва: Знание, 1967. – 24 с.: ил.
  • Вагнер Л. А. И. К. Айвазовский / Л. А. Вагнер, Н. С. Григорович. – Москва: Искусство, 1970. – 269 с. – (Жизнь в искусстве).
  • Вагнер Л. А. Повесть о художнике Айвазовском / Л. А. Вагнер. – Москва: Детгиз, 1958. – 268 с.: ил.
  • И. Айвазовский: к 100-летию Феодосийской картинной галереи им. И. К. Айвазовского: альбом / сост. И. Погребецкая. – Москва: Изобр. искусство, 1980. – 16 л. цв. ил.
  • Иван Айвазовский / текст Г. Чурак. – Москва: Белый город, 2001. – 63 с. – (Мастера живописи).
  • Іван Костянтинович Айвазовський: комплект репрод. з картин / авт.-упоряд. О. Т. Кнюх. – К.: Мистецтво, 1980. – 15 репрод.
  • Путеводитель по Феодосийской картинной галерее имени И. К. Айвазовского / сост. С. Барсамова, Н. Барсамов. – Київ: Держ. вид-во образотв. мист. і муз. літ. УРСР, 1959. – 149 с.: ил.
  • Феодосийская картинная галерея им. И. К. Айвазовского: путеводитель / И. М. Погребецкая, С. С. Полун, А. Н. Богданова, С. В. Стефанова. – Симферополь: Таврия, 1980. – 93 с.: ил.
  • «Серед хвиль» І. Айвазовського (1898 р.) // 100 найвідоміших шедеврів України / ред. М. Русяєва. – Київ: Автограф, 2004. – C. 467-469.
  • Феодосійська картинна галерея ім. І. К. Айвазовського = Феодосийская картинная галерея имени И. К. Айвазовского = The Aivazovsky Picture Gallery in Feodosia: альбом. / авт. вст. ст. та упоряд. С. С. Полун. – Київ: Мистецтво, 1981. – 127 с.: іл.

***
  • Тут море грає барвами всіма... // Образотворче мистецтво. 2012. – № 3-4. – С. 150-151.
  • Левченко О. Іван Айвазовський – видатний співець моря / О. Левченко // Шкільний світ. – 2012. – № 44. – С. 1-6.
  • Левченко О. Посеред хвиль творчості Івана Айвазовського: (до 195-річчя від дня народження художника) / О. Левченко // Мистецтво та освіта. – 2012. – № 4. – С. 56-59.
  • Мустафіна Г. І. Художник-мариніст: урок з предмету художня культура світу / Г. І. Мустафіна // Все для вчителя. – 2010. – № 25. – С. 21-22.
  • Народившись смертним, залишив по собі безсмертну пам'ять: Іван Айвазовський (1817-1900) // Шкільний світ. – 2010. – № 16. – С. 22-23.
  • Черномазова В. О. Айвазовский Иван Константинович (1817-1900) / В. О. Черномазова // Шкільна бібліотека. – 2008. – № 10. – С. 13-15.
  • Иван Константинович Айвазовский (1817-1900): картина «Ледяные горы» // Позакласний час. – 2008. – № 12. – С. 93.
  • Кормакова Т. Серед хвиль Айвазовського / Т. Кормакова // Мистецтво та освіта. – 2007. – №3. – C. 61-62.

Інтернет – ресурси
  1. Айвазовський Іван Костянтинович [Електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія: сайт. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Айвазовський_Іван_Костянтинович. – Назва з екрану. – Мова укр. – Дата звернення: 27.07.2017.
  2. Іван Айвазовський: Щастя усміхнулося мені [Електронний ресурс] // Мистецька сторінка: сайт. – Режим доступу: http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=798.– Назва з екрану. – Мова укр. – Дата звернення: 27.07.2017.
  3. Айвазовський: біографія, фото, особисте життя [Електронний ресурс] // Webblack.net – тим хто мешкає в мережі: сайт. – Режим доступа:http://webblack.net/ayvazovskiy-biografiya-foto-osobist/ – Назва з екрану. – Мова укр. – Дата звернення: 27.07.2017.
  4. Айвазовский, Иван Константинович [Электронний ресурс] // Википедия – свободная энциклопедия: сайт. – Режим доступа: https://ru.wikipedia.org/wikiАйвазовский,_Иван_Константинович – Загл. с экрана. – Язык рос. – Дата обращения: 27.07.2017.
На початок
 

Сайт розробив: Гриняк Олександр
завідуючий відділом інформаційних технологій
Хмельницької ОУНБ
e-mail: cooler.green@gmail.com