Пошук по сайту
Повнотекстова віртуальна виставка
Віртуальна довідка
«Вільгельм Габсбург (Василь Вишиваний) : життя і боротьба за Україну»
(130 років із дня народження Василя Вишиваного)
Василь Вишиваний, відомий також як Вільгельм Габсбург, – одна з найяскравіших та найменш відомих постатей в історії України. Член австрійської династії Габсбургів, він обрав для себе непростий шлях служіння українському народові. Його життя стало прикладом відданості ідеям свободи та національної ідентичності, а діяльність залишила значний слід у боротьбі за незалежність України в першій половині ХХ століття.
Вільгельм Франц фон Габсбург-Лотрінген народився 10 лютого 1895 року в родині ерцгерцога Карла Стефана Габсбурга та Марії-Терезії Австрійської. Вільгельм був наймолодшим із шести дітей Ерцгерцоґа Карла Стефана фон Габсбурґа, до юнацького віку вдома його звали Віллі.
Його дитинство минуло у маєтках родини в Польщі (Живець), які належали Габсбургам. Батьки хотіли, щоб діти зростали подалі від Віденського двору, тому наймали їм іноземних викладачів та гувернанток. Та найбільший вплив на Вільгельма мали сімейні подорожі в різні куточки світу – особливо до екзотичних арабських країн, чия культура манила його змалечку. В 1905 році Вільгельм вирушає до Австрії на навчання у Віденському реальному училищі, а після його закінчення – до Терезіанської військової академії. Це покладе початок його військовій та дипломатичній кар’єрі. Вільгельм з юних років виявляв цікавість до української культури. Під час навчання сімнадцятирічний Вільгельм здійснює подорож у Карпати, де він по-справжньому відкрив для себе українців. Бажання поїхати в Україну постало особливо гостро, коли близькі родичі говорили при ньому про українців як про «дике плем’я», що живе десь на околицях великої імперії. Аби на власні очі побачити цих «бандитів», не кажучи нікому ні слова, Вільгельм покидає родинний маєток у Живці (територія сучасної Польщі) та вирушає інкогніто потягом другого класу через Львів та Станіслав до Ворохти. Поки його відсутність удома зчиняє переполох, юний Габсбург декілька тижнів насолоджується природою Карпат та вивчає гуцульські звичаї й побут. Розвитку його зацікавленості українським питанням сприяли часті подорожі до Львова та зустрічі з представниками української інтелігенції. Вільгельм почав вивчати українську мову, літературу, фольклор і поступово перейнявся ідеями українського національного відродження. Його симпатія до українського народу зміцнювалася завдяки спілкуванню з українськими діячами культури та політики, серед яких були відомі постаті того часу.
З початком Першої світової війни Вільгельм Габсбург вступив до лав австро-угорської армії. Він командував українськими січовими стрільцями, що були сформовані з мешканців Галичини. Військова служба стала для нього не лише кар’єрним етапом, а й глибоким досвідом інтеграції в українське середовище. Спілкуючись із військовими, Габсбург все більше почуває себе українцем – досконало вивчає історію України та мову, а подаровану українським солдатом вишиванку вдало поєднує її із військовим одностроєм та перетворює на важливий атрибут персонального стилю. Так Вільгельм відкриває для себе нову ідентичність і стає Василем Вишиваним, поставивши інтереси України для себе на першому місці. На службі він займається активною українізацією серед війська — наполягає на тому, аби всі воїни носили на уніформі синьо-жовті відзнаки та не соромилися спілкуватися українською мовою. Вільгельм став популярним серед солдатів завдяки своїй людяності, справедливості та щирій підтримці ідеї національного визволення України.
Здобувши величезний авторитет серед українців як полковник Легіону Січових Стрільців та активний учасник українських національно-визвольних змагань, Вільгельм стає живою легендою. Деякі політичні діячі, такі як Павло Скоропадський, бачать в ньому небезпечного суперника, який, за певних обставин, міг би стати гетьманом України, або й зайняти престол монарха. Втім, цим планам не судилося здійснитися. В 1918 році Австро-Угорська монархія припинила своє існування. Колись могутня європейська імперія перетворилася на сукупність країн, що намагалися самоствердитися на новій політичній світовій арені. Серед них були УНР та ЗУНР, на які українці покладали великі надії. Вільгельму було боляче дивитися на розпорошені українські сили та внутрішні чвари перед загрозою радянської окупації: "У нас один спільний дух, який родився з козацьких традицій, у нас одна ідея, одна програма, один прапор: одна, з’єдинена, самостійна, суверенна Українська Держава", – пише Вишиваний у своїх спогадах.
Після завершення війни Вільгельм Габсбург залишився активним учасником українського визвольного руху. У період революційних подій 1917–1921 років його ім’я неодноразово згадувалося серед потенційних лідерів незалежної України. Деякі політичні діячі навіть пропонували зробити його королем України, вбачаючи в ньому можливість створення монархічного устрою, який би об'єднав українців. Проте реальна політична ситуація – боротьба між більшовиками, УНР, польськими військами та іншими силами – не дозволила цим планам реалізуватися. Василь Вишиваний підтримував дипломатичні зв’язки з українськими емігрантами та національними діячами, залишаючись відданим ідеї незалежності України. Він виступав за захист українських інтересів на міжнародній арені та зберігав контакти з еміграційними організаціями, які працювали над відновленням української державності.
Окрім своєї політичної та військової діяльності, Василь Вишиваний зробив важливий внесок у розвиток української культури. У 1921 році Василь Вишиваний видав збірник своїх проникливих поезій «Минають дні», який присвятив своїм бойовим побратимам. В різні часи Вільгельм Габсбург, проживаючи в різних країнах Європи, робив не дуже вдалі спроби зайнятися власним бізнесом. Через свою багатолітню відданість українській справі та пов’язані з тим матеріальні негаразди, Вільгельм не спромігся створити сім’ю з Іванкою Шмеріковською, видатною українською співачкою, яка була першим його коханням, і світлі почуття до якої він зберігав до свого кінця життя.
Після війни, проживаючи в англійській зоні окупованої Австрії, Вільгельм Габсбург налагодив контакти з представниками ОУН та УПА з Романом Новосадом та Миколою Лебедем та іншими. Заради підтримки визвольної боротьби УПА, він також налагодив контакти з представником французької розвідки капітаном Пелесьє і через нього встановив зв’язок з Шарлем де Голлем. Французький уряд виявив готовність допомогти українським повстанцям зброєю. Але через те, що про ці зустрічі дізнався завербований радянськими чекістами Василь Кочаровський, Вільгельм Габсбург відразу опинився під пильним наглядом радянської розвідки, яка прийняла рішення про його викрадення та арешт. Після війни Вільгельм заснував власний лакофарбний завод у Відні, оженився. В нього народився син Франц, нібито особисте життя налагоджувалося. 26 серпня 1947 він вийшов з дому на вулиці Фазангассе у Відні й пропав назавжди. Його дружина вирішила, що він її зрадив і виїхала з Австрії. Про його долю в Австрії стало відомо тільки після його посмертної реабілітації 16 січня 1989 року в СРСР. Викрадений та заарештований радянською секретною службою СМЕРШ, Вільгельм Габсбург був перевезений до Карлс-Баденської тюрми, де з нього хотіли під тортурами дізнатися про його контакти з ОУН і УПА та з розвідками західних держав. Не добившись від нього жодних зізнань, наприкінці листопада 1947 року його вивезли до Лук’янівської тюрми Києва, де продовжилися тортури та допити. На протязі півроку його щоденно жорстоко допитували, намагаючись дізнатися про його контакти з оунівським підпіллям та західними розвідками. Він відмовився видавати прізвища своїх побратимів та соратників. Слідчі рекомендували своїм московським господарям присудити Вільгельма Габсбурга до 25 років ув’язнення у радянському концтаборі. Але в Москві порахували цю пропозицію зам’якою і присудили його довічного ув’язнення в одиночній камері в одній із найжорстокіших тюрем СРСР. Але вирок залишився невиконаний … 18 серпня 1948 року, в наслідок нелюдських тортур, зупинилося серце Незламного борця за Волю України Василя Вишиваного. Не збереглося ніяких відомостей про місце його захоронення, ймовірно його поховали таємно біля огорожі Лук’янівської тюрми.
Вільгельм Габсбург, син італійського та австрійського народів, своїм жертовним життєвим прикладом доказав, що українцем може бути й представник іншого народу, який готовий жити та творити для своєї Духовної Батьківщини – України та навіть віддати найдорожче, що є в кожної людини – власне життя. Пам’ять про героїчну боротьбу та жертовне життя заради України, справжнього патріота України Вільгельма Габсбурга – Василя Вишиваного, не тільки не повинна згаснути, а слугувати духовним надбанням в розбудові Української Політичної Нації в Оновленій та Соборній Україні.
Сьогодні ім'я Вільгельма Габсбурга поступово повертається з забуття. До Всесвітнього дня вишиванки, який відзначають 20 травня, у Києві, у сквері імені Василя Вишиваного, урочисто відкрили та освятили пам'ятник австрійському ерцгерцогу з українським корінням.
Література про Вільгельма Габсбурга (Василя Вишиваного)
А44990
821.161.2
В55
Василь Вишиваний (В. Ф. фон Габсбург Лотрінген). Минають дні : зб. поезій / упоряд. Г. Д. Бенкендорф. – Кам'янець-Подільський : Абетка, 2020. – 52 с. : іл.
А45525
821.161.2
Ж15
Жадан С. Вишиваний. Король України : лібрето опери / С. Жадан. – Чернівці : Меридіан Черновіц, 2020. – 112 с.
А4414894(477)
А19
Липовецький С. Родич імператорів на службі України = Габсбург, який став Василем Вишиваним / С. Липовецький // AVE. До 100-ліття Гетьманату Павла Скоропадського / ред. Л. Івшиної. – Київ : Укр. прес-група, 2018. – С. 501-509.
Родич імператорів на службі України = Габсбург, який став Василем Вишиваним / С. Липовецький // AVE. До 100-ліття Гетьманату Павла Скоропадського / ред. Л. Івшиної. – Київ : Укр. прес-група, 2018. – С. 501-509.
Б40331
63.3(4УКР)6
Т35
Терещенко Ю. Український патріот з династії Габсбургів / Ю. Терещенко, Т. О. Осташко. – Київ : Темпора, 2008. – 382 с.
Б39071
63.3(4)
З-90
Соколова Л. Вільгельм Габсбург: українець з династії Габсбургів / Л. Соколова // Зрослись душею, сплелись корінням / А. Басенко, В. Васецький, А. Ковтун та ін.; упоряд. М. Рубанець. – Київ : Успіх і кар'єра, 2008. – С. 123-131.
Б49526
821.161.2
С53
Сняданко Н. В. Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма : роман / Н. В. Сняданко. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2017. – 544 с.
М948-2
63.3(4Укр)
Е64
Осташко Т. С. Габсбург-Льотрінген Вільгельм фон (Василь Вишиваний) / Т. С. Осташко // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. – Київ : Наукова думка, 2004. – Т. 2 : Г - Д. – С. 9.
Б29358
63.3(4УКР)5
Г51
Гірняк Н. . Полк. Василь Вишиваний / Н. Гірняк. – Вiннiпег : Вид. хоp. УСС Дм. Микитюк, 1956. – 72 c.
***
*"Почуваю себе українцем, тому інтереси України для мене на першому місці" : Василь Вишиваний // Голос України. – 2021. – № 29. – С. 14 : фот.
*Алфьоров О. Василь Вишиваний – повернення героя / О. Алфьоров // Слово просвіти. – 2021. – № 19. – С. 8.
*Поліщук Т. "Вишиваний. Король України" : опера / Т. Поліщук // День. – 2021. - № 121/122. – С. 16-17 : фот.
*Осташко Т. Вибір "червоного князя" = Українська доля Вільгельма Габсбурга – Василя Вишиваного / Т. Осташко // День. – 2019. – № 195/196. – С. 20.
*Терещенко Ю. В`ячеслав Липинський і Вільгельм Габсбург (Василь Вишиваний): на політичних перехрестях / Ю. Терещенко // День. – 2019. – № 42/43. – С. 20 : фот.
*Торба В. Поки в Австрії «танцювали»… (про Василя Вишиваного) / В. Торба // День. – 2018. – 21 серп. – С. 5.
*Липовецький С. Родич імператорів на службі України: Габсбург, який став Василем Вишиваним / С. Липовецький // День. – 29 серп. – С. 8.
*Хорунжий Ю. «Україна для мене на першому місці» / Ю. Хорунжий // Уряд. кур’єр. – 2006. – 30 верес. – С. 12.
*Терещенко Ю. Українець з династії Габсбургів / Ю. Терещенко, Т. Осташко // Уряд. кур’єр. – 2005. – 17 трав.
*Осташко Т. С. Вільгельм Габсбург і Україна / Т. С. Осташко // Історія України. – 1998. – № 24.
|