Пошук по сайту

Віртуальні виставки

«Немає загадки таланту, Є вічна загадка любові…» (до 90-річчя від дня народження українського прозаїка, представника покоління шістдесятників Григора Михайловича Тютюнника)

«Живописець правди… прийшов до читачів своїх чесно, надійно, надовго. Прийшов, щоб не розлучатися» ? так про творчість та й самого Григора Тютюнника відзивався український письменник Олесь Гончар.

Він творив, незважаючи на життєві незгоди, плекав кожне слово, аби передати його влучність та правдивість, вразити читача. То хто ж він такий, Григір Тютюнник?

Григір Михайлович Тютюнник - український письменник-прозаїк, перекладач, представник покоління шістдесятників, народився 5 грудня 1931 року в c. Шилівка Зіньківського району, що на Полтавщині, у селянській родині. Григір ? літературне ім’я письменника, яке він обрав, щоб відрізнятися від старшого брата (із батькової сторони) Григорія Тютюнника.

У 1937 році його батька з політичних мотивів заарештували за «державну зраду». Після репресій він більше не повернувся. Маленького Григора до себе на Донбас взяв батьків брат, який разом із дружиною його і виховували.

1938 р. Григір розпочав навчання в українському класі початкової школи, але через деякий час його розформували і хлопчик змушений був перейти до російськомовного класу.

У 1946 році, закінчивши п'ятий клас, пішов у Зіньківське ремісниче училище № 7, де здобув спеціальність слюсаря. По закінченню працював на Харківському заводі ім. Малишева, але серйозно захворів і повернувся до рідного села. За те, що не відпрацював належних трьох років відсидів 4 місяці в колонії. Після ув'язнення повернувся на Донбас, де працював в колгоспі, на відбудові шахт, слюсарював.

У 1951 р. Тютюнник пішов до армії, служив у морфлоті радистом на Далекому Сході. Після демобілізації, закінчивши вечірню школу, працював токарем у вагонному депо. Після служби Григір Тютюнник вперше здійснює спроби пера (російською мовою).

Впродовж 1957-1962 pp. навчався у Харківському університеті на філологічному факультеті. Саме тут його захопила письменницька діяльність

1961 р. в журналі «Крестьянка» Григір Тютюнник друкує першу новелу «В сумерки» (російською мовою, під псевдонімом «Григорий Тютюнник-Ташанский»). З того часу і до 1962 року, як зазначав сам Тютюнник, він розмовляв, писав листи (іноді оповідання) винятково російською мовою, «окрім років 1942-1949, коли я знов опинився в селі біля матері».

1962 р. розпочав роботу вчителем у вечірній школі в Артемівську (Луганська обл., зараз м. Кипуче).

1963 р. переїжджає до Києва, працює редактором газети «Літературна Україна». Друкує у ній перші оповідання українською мовою («Дивак», «Рожевий морок», «Кленовий пагін», «Сито, сито…»).

Зацікавившись кінематографом, Григір Михайлович працює у сценарній майстерні Київської кіностудії ім. О. Довженка, ? створює літературний сценарій за романом «Вир», написаний братом, рецензує твори колег-кінодраматургів та фільми. Переходить на редакторсько-видавничу роботу, а згодом повністю віддається літературній творчості.

Перша його книжка «Зав'язь» вийшла 1966 року. Вона стала однією з тих книг, які стали показником злету української прози.

1967 р. журнал «Дружба народов» відзначив оповідання Григора Тютюнника як кращі в своїх публікаціях.

1979 р. у журналі «Сельская молодежь» повідомлялось, що його нагороджено медаллю «Золоте перо» ? за багаторічну творчу співпрацю. Також, у цей період виходять друком збірки «Батьківські пороги», «Крайнебо» (1972, 1975), «Отчие пороги» (Москва, 1975), «Коріння» (Київ, 1978).

Творча спадщина Григора Тютюнника невелика за обсягом ? уміщується в одному томі на 600 сторінок. Це близько сорока новел, п’ять повістей, ряд нарисів, статей та спогадів. Однак цінність його літературної творчості була і залишається надзвичайно високою. Найголовнішим болем письменника було сучасне село. Він одним із перших помітив факт, що держава буквально вимітала з сіл молодь, заманювала її на цілину чи в шахти, пропонуючи найчорнішу роботу.

У своїх творах Тютюнник завжди працював над почуттями. У щоденнику писав: «Ніколи не працював над темою. Завжди працюю над почуттями, що живуть навколо мене і в мені».

1980 p. за книги «Климко» (1976) і «Вогник далеко в степу» (1979) Григорові Тютюннику присуджено республіканську літературну премію ім. Лесі Українки.

В останні місяці життя письменник працював над повістю «Житіє Артема Безвіконного». Не будучи в змозі в усій повноті реалізувати свій талант в атмосфері чиновницького диктату над літературою, 6 березня 1980 р. Григір Тютюнник покінчив життя самогубством. Похований на Байковому кладовищі. На могилі Тютюнника встановлено бюст письменника на високій стелі (скульптор В. Луцак, архітектор Я. Ковбаса).

1989 р. його творчість була посмертно відзначена Державною премією імені Т.Г. Шевченка.

На будинку, де мешкав письменник (Андріївський узвіз), встановлено меморіальну дошку. Таку ж дошку відкрито в Лубнах з написом «Український письменник Григір Тютюнник. Буваючи в Лубнах, зупинявся в цьому будинку з 1970 по 1979 рік».

У с. Верхня Мануйлівка Кременчуцького району Полтавської області, на садибі тещі Григора Тютюнника, в травні 2021 року встановлено меморіальну дошку з написом: «Тут від 1958 до 1979 року регулярно гостював і творив видатний український письменник-шістдесятник Григір Михайлович Тютюнник (1931-1980)».

1998 року одній із бібліотек для дітей Дніпровського району Києва присвоєно ім'я Григора Тютюнника. У ній оформлено музейну експозицію. У школі с. Щотове на Луганщині у 1988 року відкрито літературний музей, а на шкільному подвір'ї споруджено пам'ятник. Шкільний музей функціонує також на батьківщині письменника у селі Шилівка.

6 лютого 2014 року в Національній спілці письменників України відбулася презентація фільму режисера О. Рябокриса про Гр. Тютюнника «Доля».

Особовий фонд Тютюнника зберігається в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України (м. Київ).

Твори Г. М. Тютюнника

А43609 821.161.2

Т98

Тютюнник Г. Вогник далеко в степу: виб. твори. - Київ: Знання, 2018. - 207 с. - (Державна програма - 2018) (Скарби).

До пропонованої збірки творів Григора Тютюнника ввійшли кращі повісті й оповідання письменника. Їх персонажі ? прості люди, життя яких припало на важкі післявоєнні роки. Автор писав лише про те, що він добре знав і пережив сам. Тому кожен твір збірки ? це портрет часу, неприхована, часом болісна правда про людей, яку письменник бачив серцем і прагнув донести новим поколінням. Книга нагадує нам про вічні цінності, учить чесності, людяності, шанобливого ставлення як до минулого, так і до людей, що живуть поруч із нами.

А43747 821.161.2

Т98

Тютюнник Г. Три зозулі з поклоном: виб. твори. - Київ: Знання, 2018. - 208 с. - (Державна програма - 2018) (Класна література).

Персонажі творів Григора Тютюнника ? прості люди, на долю яких випало жити у повоєнні роки ХХ століття. У буденних реаліях життя письменник уміє побачити їхню глибинну сутність, характерну ознаку часу, долю людини. Він любить тих людей, про яких пише; написане ним ? завжди вистраждане до глибини душі. Тому кожне його оповідання, новела чи повість сприймаються як сповідь. Добірна і точна мова персонажів, за нею можна безпомилково визначити характер, моральне обличчя, а нерідко і професію того, хто говорить. Читача зворушують у його творах правдивість, щирість, самобутній характер оповіді, але найбільше ? самовідданість і милосердя людської душі.

А43617 84(4УКР)6

Т98

Тютюнник Г. Чудасія: повісті та оповідання. - Київ : Знання, 2017. - 238 с. - (Державна програма - 2018) (Класна література).

До пропонованої збірки творів Григора Тютюнника ввійшли дві повісті «Облога» і «День мій суботній», дві новели та низка оповідань. Їх персонажі ? прості люди, на життя яких, за словами героя новели «Чудасія», випало три голодовки і три війни. Автор писав лише про те, що він добре знав і пережив сам. Тому кожен твір збірки ? це портрет часу, неприхована, часом болісна правда про людину, яку письменник бачив серцем і прагнув донести новим поколінням. Книга нагадує нам про людські цінності, учить чесності, людяності, шанобливого ставлення до минулого і до людей, що живуть поруч із нами.

Б49297 821.161.2

Т98

Тютюнник Г. Климко: повість. Оповідання. Казки. - Київ: Знання, 2017. - 288 с. - (Державна програма - 2016 ) (Скарби: молодіжна серія).

Повість «Климко», низку оповідань, а також казки, включені до цієї збірки, по праву можна назвати маленькими шедеврами. Зі сторінок книги постають «обпалений» війною, світлий хлопчик Климко, самотня старенька бабуся Вуточка, що з надією чекає повернення з армії своїх синів, працелюбний і безкомпромісний юнак Іван Срібний, багато інших персонажів. Письменник змальовує правдиву картину життя того часу з його радощами, великими і малими людськими проблемами, багато з яких до цього часу належним чином не осмислені й не вирішені. Герої творів Григора Тютюнника стають нам до болю рідними і залишаються в серці на все життя.

Б43160 84(4УКР)6

Т98

Тютюнник Г. Холодна м'ята: оповід., повість, твори для дітей. - Київ: Укр. письменник, 2009. - 844 с. - (Українська класика).

До книги «Холодна м’ята» увійшли усі художні твори письменника – повісті, новели, казки та оповіді для дітей. Характерною ознакою видання є те, що тексти вперше публікуються в первісному вигляді, в якому виходили з-під пера відомого майстра слова – з них знято втручання радянської цензури.

В3781 84(4УКР)6

Т98

Тютюнник Г. Степова казка: казки та оповід. / Г. М. Тютюнник; худ. О. М. Зенич, Н. Л. Герасименко. - Київ: Веселка, 2008. - 96 с.: кольор. іл. - (Програма «Українська книга»).

«Найдорожчою темою, а отже й ідеалом, для мене завжди були і залишаться доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших проявах», – зізнався Григір Тютюнник. У цій книжці люди, тварини, звірята, птахи й комахи, рослини змальовані в єдності, у взаємодії. Вони розмовляють, дружать, допомагають один одному. Маленькі читачі творів Григора Тютюнника потраплять у чарівний світ рідної природи, навчаться розуміти її красу, уважно й шанобливо ставитися «до братів наших менших» і ще більше полюблять українське слово, неперевершеним майстром якого був письменник.

Б35563 84(4УКР)6

Т98

Тютюнник Г. Облога: вибрані твори. - Київ: Пульсари, 2005. - 832 с.

Українську художню прозу неможливо уявити без вагомої літературної спадщини Григора Тютюнника. Письменник у своїй творчості обрав жанр традиційний для нашої літератури ? оповідання, повість. Правдивість зображуваних людських характерів, художня майстерність у відтворенні їхніх вчинків, емоцій ? це те, чим найбільше приваблює він читача. Живописець правди ? так можна б визначити і творчі принципи, і весь лад душі, а відтак і стиль, позначений яскравою індивідуальністю митця.

А29126 84(4УКР)6

Т98

Тютюнник Г. Смерть кавалера: повісті і оповідання / Г.М. Тютюнник; Передм. А. Шевченко. - Київ: Махаон-Україна, 2001. - 256 с.

До книги письменника увійшли кращі його оповідання та повісті «Вогник далеко в степу» і «Облога», що засвідчують своєрідне творче кредо митця: «Немає загадки таланту. Є вічна загадка любові».

Б31433 84(4УКР)6

Т98

Тютюнник Г. Вибрані твори: оповідання. Повісті. - Дніпропетровськ: Січ, 2000. - 449 с.

До однотомника увійшли найкращі оповідання та повісті з нетлінної спадщини відомого українського письменника.

Б13217 84(2=Укр)7

Т98

Тютюнник Г.Повести и рассказы. - Москва: Сов. писатель, 1989. - 720 с.

В однотомник увійшла найкраща проза українського радянського письменника. Разом із відомими творами публікуються і маловідомі, такі як: «Житие Артема Безвиконного» (уривок із незакінченної повісті), «Корни» (спогади про старшого брата, автора знаменитого роману «Вир») тощо.

Б6124 84(2=Укр)7

Т98

Тютюнник Г. Завязь: повести, рассказы. - Киев: Дніпро, 1988. - 335 с. (Серия «Радуга»).

До книги увійшли твори, що вже знайомі всесоюзному читачу. Повість «Окружение» написана від імені підлітка, що потрапив до центру воєнних дій; найкращі оповідання збірки – своєрідні мікроповісті, що відображають народне життя, у всій його красі.

У2

Т98

Тютюнник Г. Вибрані твори. - Київ: Дніпро, 1981. - 607 с.

До однотомника увійшли кращі твори та оповідання із творчої спадщини автора, зокрема: «Чудасія», «Смерть кавалера», «Три зозулі з поклоном», «Климко» та інші.

У2

Т98

Тютюнник Г. Холодная мята: повесть и рассказы. - Москва: Сов. писатель, 1981. - 336 с.

До книги «Холодная мята» увійшли повість «Окружение» та оповідання. Григір Тютюнник пише про людей радянської України, про життєстійкість народу, про джерела його невичерпного оптимізму в ті нелегкі часи, коли країна тільки починала заліковувати рани, нанесені війною.

У2

Т98

Тютюнник Г. Огонёк далеко в степи: рассказы и повести. - Москва: Мол. гвардия, 1982. - 350 с.

До книги увійшли оповідання, написані письменником в останні роки його життя. Найбільше тематика творів присвячена трудівникам тогочасного українського села, а також труднощам воєнного та повоєнного дитинства українських дітей та підлітків

У2

Т98

Тютюнник Г. Твори. Кн.1. Оповідання. - Київ: Молодь, 1984. - 328 с.

До даної книги увійшли оповідання та казки для дітей.

У2

Т98

Тютюнник Г. Твори. Кн.2. Повісті. - Київ: Молодь, 1985. - 328 с.

До другої книги творів письменника увійшли повісті, що розповідають про життя людини праці.

У2

Т98

Тютюнник Г. Коріння: оповідання, повість. - Київ: Дніпро, 1978. - 296 с

До книги «Коріння» увійшли кращі твори письменника. Повість «Облога» присвячена подіям Великої Вітчизняної війни. Герої більшості оповідань Григора Тютюнника – прості люди колгоспного села.

У2

Т98

Тютюнник Г. Крайнебо: оповідання / Г. М. Тютюнник. - Київ: Молодь, 1975. - 128 с.

До збірки увійшли оповідання, що друкувалися в періодичних виданнях та попередніх збірках.

У2

Т98

Тютюнник Г. Батьківські пороги / Г. М. Тютюнник. - Київ: Молодь, 1972. - 175 с.

До третьої книги Григора Тютюнника ввійшли оповідання та спогади про брата Григорія, автора роману «Вир». Колоритні характери, жива народна мова, тонке відчуття психології героїв, любов до рідної природи і людей праці – характерні особливості прози автора.

1. Тютюнник Григір Михайлович // Кульчий О. Документальна скарбниця Шевченківських лауреатів. - Київ, 2013. – С. 282-283.
2. Григір Михайлович Тютюннкик // Марченко А. С. Українська література за всією шкільною програмою. – Харків, 2011. – С. 700-706.
3. Григір Тютюнник: «З любові і муки народжується письменник...»: біобібліогр. нарис / Л. Б. Тарнашинська; біограф-упоряд. Г. І. Гамалій, наук. ред. В. О. Кононенко. - Київ: [б. в.], 2011. - 136 с. - (Шістдесятництво: профілі на тлі покоління ; вип. 12).
4. Тютюнник Григір (Григорій) Михайлович // Попельницький О. О., Оксенич М. В. Сто великих діячів культури України. – Київ, 2010. - С. 338-387
5. Григір Тютюнник // Більчук М. Українські та зарубіжні письменники. – Тернопіль, 2008. – С. 168-170.
6. Неживий О. «Мудрий скарбничий – пам’ять людська» (Григір Тютюнник на Луганщині) // Українська література. – Київ, 2007. – С. 47-52.
7. Смуток правди в Григорових очах // Дзюба І. З криниці літ. – Київ, 2007. – Т.3. – С. 798-806.
8. Григір Тютнник // Усі українські письменники. – Харків, 2006. – С. 119-124.
9. Шугай О. «Усе живе ? тепле…»: Нове про Григора Тютюнника. - Київ: Вид. дім «Києво-Могилянська акад.», 2006. – 226 с.: фото.
10. Григір Тютюнник і його епоха у фотографіях Володимира Білоуса: фотоальбом / фото В. Білоус, упоряд. П. Засенко. - Київ: Твім інтер, 2005. - 80 с. : фото.
11. Тютюнник Григір (Григорій) Михайлович (1931-1980): Українські письменники / І. Ф. Курас // Проповідники духовності України. – Київ: Вища школа, 2003. -С. 325-326.
12. Григір Тютюнник (1931-1980) // Н. І. Бернадська. Українська література ХХ століття. -Київ, 2002. - С. 242-249.
13. Григір Тютюнник // Історія української літератури ХХ століття: у 2 кн. Кн. 2.: Друга пол. ХХ ст. – Київ, 1998. – С. 326-330.
14. Шевчук В. Те, що не повертається: Спогад про Григора Тютюнника // Дорога в тисячу років. – Київ, 1990. - С. 399-406.
15. Мороз Л. З любові й доброти: (Григір Тютюнник): літ.-крит. нарис. -Київ: Рад. письменник, 1984. -182 с. – (Світ письменника).
16. Воловець Л. І. Григорій Тютюнник: літ.-крит. нарис / Л. І. Воловець. - Київ: Рад. письменник, 1967. - 99 с.
17. Самченко В. Григір Тютюнник: перерваний політ: до 90-річчя з дня народження // Укр. літ. газета. – 2021. – 19 листоп. – С. 1, 4: фото.
18. Неживий О. Пресвятий дх рідної землі: із записників Григора Тютюнника // Укр. літ. газета. - 2018. – 26 січ. – С. 1, 18-19.
19. Неживий О. Григір Тютюнник: правда перемогла: життєпис у письменницькому епістолярії // Літ. Україна. – 2018. – 22 лют. – С. 12.
20. Неживий О. «Видимий Григір Тютюнник» // Укр. літ. газета. – 2018. - 21 верес. – С. 4-5.
21. Тютюнник Г. Мануйлівський записник // Укр. літ. газета. - 2018.- 23 лют. – С. 18-19.
22. Тютюнник Григір: автобіографія // Українська література. ? Київ. – 2007. – С. 43-47.
23. Коваль В. Загадка смерті Григора Тютюнника // Дніпро. – 1993. - № 7-9. - С. 122-144.
24. Малюта І. Якщо ми так його любили… (про Григора Тютюнника) // Київ. – 1991. - № 11. – С. 129.