Пошук по сайту

Віртуальні виставки

Афганістан, піди кудись із пам’яті моєї…

2014 рік оголошено Роком учасників бойових дій на території інших держав.

Відсутні офіційні дані про участь жителів краю в локальних конфліктах. У бойових діях в Афганістані взяли участь 3230 хмельничан. Наша область не дочекалася 110 своїх синів, 2 чоловіки пропали безвісти, 83 повернулися інвалідами.

У афганському пеклі півтора року керував бойовими діями наш земляк, Борис Іванович Ткач.

Народився Б.І. Ткач 25 жовтня 1935 р. в с. Гусятин Чемеровецького р-ну. З дитинства мріяв стати офіцером-танкістом. Після закінчення Харківського танкового училища у 1957 р. мрія нарешті збулася. Розпочав військову службу лейтенант Борис Ткач в Угорщині, де командував танковим взводом, ротою.

1967 року закінчив Військову академію бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського і отримав призначення в Далекосхідний військовий округ, де пройшов шлях від командира танкового батальйону до начальника штабу 81-ї механізованої дивізії. Брав участь у Даманському конфлікті з китайцями у 1969 р.

У 1973-1975 рр. – командир 79-ої танкової дивізії групи радянських військ у Німеччині. У 1975 р. стає слухачем Військової академії Генерального штабу. Потім служить у м. Рівне на посаді першого заступника командира 13-ої армії Прикарпатського військового округу. В грудні 1979 р. стає першим заступником командуючого 40-ї армії, частини якої вводяться в Афганістан, а з вересня 1980 р. по травень 1982 р. – її командувач. Керував бойовими діями, брав безпосередню участь у розробці масштабних операцій, в т. ч. «Удар» і «Удар–2».

Після Афганістану командував 14-ою армією Одеського військового округу, першим заступником командуючого Сибірським військовим округом.

З 1985 р. служив представником головнокомандуючого Військових Сил країн Варшавського договору при Чехословацькій народній армії.

Коли Варшавський договір припинив своє існування, звільнився в запас у званні генерал-лейтенанта. Проживав у Києві, багато уваги приділяв військово-патріотичному вихованню молоді, зміцненню ветеранського руху в Україні, питанням соціального захисту ветеранів війни і їх сімей. Борис Іванович був членом Української Ради ветеранів Афганістану і Організації ветеранів України.

Бойовий і трудовий шлях Б.І. Ткача достойно оцінений. Він нагороджений орденами: Червоного Прапора, Кутузова 1-го ступеня, Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки, «За заслуги» 3-го ступеня та багатьма медалями.

Земне життя завершилося 24 жовтня 2010 р.

Джерела:

1. Генерал Ткач: «афганцы», которых мы помним и… не помним [Електронний ресурс] .- Режим доступу : flot2017.com/item/editorial/3189 (дата звернення: 03.04.14). - Назва з екрана.
2. Светлой памяти генерал-лейтенанта Бориса Ткача, командующего 40-й армией в Афганистане (1980- 1982 гг.) [Електронний ресурс] .- Режим доступу : www.bbratstvo.com/news/8291 (дата звернення: 03.04.14). - Назва з екрана.
3. Печальная. Ткач Борис Иванович [Електронний ресурс] .- Режим доступу : avtomat2000.com/phpBB2/viewtopic.php?t=1653&sid=dfc42a8114603a27d5c2c233d245c066 (дата звернення: 03.04.14). - Назва з екрана.