Віртуальні виставки

Доля видатного романіста-футуриста

(До 115-річчя з дня народження Гео (Георгія) Даниловича Шкурупія)

Мартиролог українського літературного минулого – то цілий список багатьох невинних жертв сталінського терору. В ньому значиться й ім’я талановитого українського письменника Гео (Георгія) Даниловича Шкурупія.

Народився він 20 квітня 1903 р. у м. Бендери (нині Молдова) в сім’ї залізничника. З розвитком залізниць на Поділлі батьки весь час переїжджали, а з 1916 року, коли була побудована залізнична гілка Гречани-Кам’янець, деякий час жили в цих залізничних центрах та на теренах сьогоднішньої Новоушиччини. Згодом батьки переїхали до Києва. Тут Георгій закінчив Другу класичну гімназію, вступив до Інституту зовнішніх зносин.

Дебют Георгія як письменника відбувся у 1920 р. в літературно-мистецькому альманасі «Гроно», де вперше були опубліковані його прозові твори «Ми» і «В час великих страждань».

В 1921 р. Г. Шкурупій працює секретарем редакції газети «Червона правда» у Кам’янці-Подільському, друкує на її сторінках свої вірші, зокрема, у вересні вмістив вірш «Голод» із закликом допомоги голодуючим Поволжя.

У 1922 році виходить перша збірка поезій «Психотези. Вітрина третя», а до свого 20-ліття – видає другу збірку «Барабан. Вітрина друга». Написані вони в манері футуризму.

З другої половини 20-х рр. в енергійних і напружених ритмах поезій Шкурупія на повний голос зазвучали громадські мотиви. Його збірки «Жарини слів» (1925) та «Для друзів-поетів – сучасників вічності» (1929) – книги високої патріотичності, зрілої самосвідомості.

Далі в творчості Г. Шкурупія переважає проза, в якій він вдало поєднує елементи авантюрного і пригодницького романів. Та в романі «Двері в день», крім мрій про майбутнє, були цілком реальні роздуми про українізацію південно-українських земель, повага до козацької старовини.

В 1926 р. Г. Шкурупій приєднується до письменницької організації «ВАПЛІТЕ» на чолі з Миколою Хвильовим. Та цькування спілки змусило його вийти з неї і приєднатися до організації футуристів «Нова генерація».

У 1930 р. Г. Шкурупій очолив Київське відділення організації українських футуристів, став редактором її друкованого органу «Авангард-альманах пролетарських митців «Нової генерації», в якому, до речі, надрукував кіносценарій Олександра Довженка «Земля».

В 1931 р. Шкурупій видав перший том своїх творів. Та на цьому видання припинилося. В 1932 р. були розпущені всі літературні організації, в тому числі і «Нова генерація».

Георгій Данилович зарекомендував себе також хорошим журналістом. Його перу належать десятки статей теоретичного та полемічного характеру з питань культури, мистецтва, літератури.

Значну роль в його творчості займає кінематографічна діяльність. За його сценаріями поставлено фільми «Синій пакет» і «Спартак».

Письменник не належав до жодної з політичних партій. Проте як і багато побратимів по перу, він став жертвою типового на той час судилища. Шкурупія заарештували 3 грудня 1934 р. нібито за приналежність до «Київської терористичної організації ОУН». Після декількох судових засідань військового трибуналу, під час яких письменник намагався заперечувати усі звинувачення проти себе, його все одно було засуджено на 10 років виправно-трудових таборів. Покарання відбував у Соловках. Згодом 25 листопада 1937 року Гео Шкурупія було піддано смертній карі. 8 грудня 1937 року його розстріляли в урочищі Сандармох. Завдяки клопотанням дружини Варвари Іванівни справу Г. Шкурупія згодом було переглянуто і в 1957 році його реабілітували посмертно.

Талант митця не встиг реалізуватися повністю, але за своє коротке життя письменник зробив дуже багато і заслуговує на почесне місце в українській літературі.

Твори Г. Д. Шкурупія

1. Ненюфари; Пісня зарізаного капітана; Голод; Божественна комедія [та ін. вірші] // Розіп’ята муза: антологія укр. поетів, які загинули насильницькою смертю. – Львів, 2011. – Т. 1. – С. 562-573.
2. [Поезія] // Лавріненко Ю.А. Розстріляне відродження: антологія 1917-1933: поезія-проза-драма-есей / ред. М.К. Наєнко. – Київ, 2001. – С. 209-210.

Про Г.Д. Шкурупія

1. Лященко О.А. Шкурупій Георгій Данилович // Діячі науки і культури України: нариси життя та діяльності. – Київ; Чернівці, 2010. – С. 643-645.
2. Гео Шкурупій // Славутич Я. Розстріляна муза. – Київ, 1992. – С. 136-141.
3. Данькович Ю. Творча індивідуальність Гео Шкурупія – епіка // Рідна шк. – 2005. - № 1. – С. 41-43.
4. Назаренко Є. Панфутурист Гео Шкурупій // Проскурів. – 2001. – 3 серп. – С. 12.