Пошук по сайту

Віртуальні виставки

З високим ім`ям Кобзаря

Попович Мирослав Володимирович (12 квітня 1930, Житомир) - сучасний український філософ, доктор філософських наук, професор, академік НАНУ. Батьки були учителями мови і з 1930 року працювали в школі № 1 м. Ізяслава на Хмельниччині. В цій же школі розпочав навчання і Мирослав. Але вибухнула війна, яка стала народною, вітчизняною. Батько пішов на фронт і загинув в бою з фашистами, захищаючи столицю України. Мати з двома малими дітьми вимушено залишилася в окупованому місті. Мирославу випало зазнати всіх жахів панування фашистського режиму на рідній землі: повсюдні каральні дії, арешти і розстріли. Мати - підпільниця, постійний страх за її долю, страх за себе і молодшого брата, дошкульний голод, нетоплене помешкання… По війні сім'я переїхала в м. Народичі, що на Житомирщині, де проживав його дід. Тут він закінчив середню школу і в 1948 році поступив на відділення логіки філософського факультету нині Київського Національного університету імені Т.Г.Шевченка. 1953 року закінчив його і упродовж трьох років працював директором середньої школи в с. Золотий потік на Тернопільщині. У 1956 році Мирослав Попович вступає до аспірантури Інституту філософії АН України і відтоді все життя залишається його працівником. Тут він захищає кандидатську дисертацію "Ірраціоналізм у сучасній французькій філософії" (1960) і докторську дисертацію "Філософський аналіз мови науки" (1966). З 1969 року Мирослав Володимирович — завідувач відділу логіки і методології науки, а з 2001 — директор Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. У 1992 році Мирослав Попович обраний членом-кореспондентом, у 2003 — академіком НАН України. 15 жовтня 2009 удостоєний звання «Почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка».

• «О философском анализе языка науки» (1966)
• «Логіка і наукове пізнання» (1971)
• «Философские вопросы семантики» (1975)
• «Очерк истории логических идей в культурно-историческом контексте» (1979)
• «Григорій Сковорода» (1984, співав.)
• «Мировозрение древних словян» (1985)
• «Микола Гоголь» (1989)
• «Україна і Європа: праві і ліві» (1996)
• «Раціональність і виміри людського буття» (1997)
• «Нарис історії культури України» (1999)
• «Універсальний словник-енциклопедія» (1999, головний редактор)
• «Червоне століття» (2005).

Національну премію ім.Т.Шевченка отримав у 2001 році за книгу "Нарис історії культури України".

1. Про присудження Державних премій України імені Т.Шевченка :указ Президента України від 5 берез. 2001 р. № 147/2001.-Електрон. дані.- Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.- Мова укр. -Опис здійснено:7.06.2010
2. Сложинський В. На батьківщину – через 64 роки//Поділ. вісті.-2010.-8 черв.-С.1