Пошук по сайту

Віртуальні виставки

Щоб у мирі і злагоді жити:
розвиток міжнаціональних відносин в області

Нині українське суспільство невпинно рухається шляхом демократизації, яка передбачає залучення широких кіл громадськості до формування та реалізації державної політики, у тому числі й у сфері міжнаціональних відносин.

Етнічний склад населення сучасної України і її складової частини Хмельниччини - це результат тривалого процесу, який об’єднав на ґрунті загальної національної самосвідомості представників не тільки різних етносів, а й різних етнолінгвістичних сімей, які складають біля третини населення в цілому по Україні, а на Хмельниччині – біля 15 відсотків.

Останнім часом на території нашого краю у результаті міграційних потоків біженців з «гарячих точок» планети та місць екологічних катастроф, з’явилися різні етнонаціональні меншини, представники яких налічують близько 90 національностей і народностей. Найбільш чисельні серед них – росіяни (50, 7 тис. осіб), поляки (23 тис.), білоруси (2, 8 тис.), євреї (1,4 тис.), вірмени (1, 1 тис.), молдавани і румуни (біля 1 тис.), дещо меншими є етнічні групи німців, башкирців, болгарів, чехів, угорців, азербайджанців та деяких інших.

Разючих змін у розселенні населення окремих національностей по території області за останнє десятиріччя не відбулося.

Незважаючи на етнічне розмаїття у регіоні відсутні міжнаціональні конфлікти. Ставлення корінного населення до етнічних спільнот краю толерантне.

Діяльність владних структур області спрямована на реалізацію єдиної державної політики щодо міжетнічних відносин, забезпечення прав і свобод національних меншин, всебічного розвитку їх потреб та інтересів в інформаційній, культурно-просвітницькій і мовній сферах, надання їм реальної можливості для самовираження і самоорганізації.

На Хмельниччині створено належні умови представникам національних меншин для навчання і вивчення рідної мови. Зокрема, у регіоні діє 1 російськомовний дошкільний та 9 загальноосвітніх навчальних закладів: 7 шкіл двомовних (з російською та українською, польською та українською мовами навчання), 1 - з польською мовою навчання, 1 - з російською мовою навчання. У ході перепису 31, 2 тис. осіб некорінної національності назвали рідною мовою українську. Мову своєї національності зберегли представники тих національностей, які живуть серед корінного населення області самостійними популяціями.

Важливу роль у суспільних процесах завжди відігравав і відіграє релігійний чинник. Специфіка релігійного середовища нашого краю зумовлена тим, що поліконфесійний фактор тісно пов'язаний з міжетнічним. Так за останніми даними в області статусу юридичної особи набули 1718 релігійних організацій 37 конфесій і напрямків, діють 4 єпархіальні православні управління, 1 дієцезія, 4 обласних об’єднання протестантських церков, 22 монастирі, 8 духовних навчальних закладів, 3 братства, 16 місій, 21 бібліотека (філія) духовної літератури, виходить 12 періодичних духовних видань. Релігійним організаціям повернуто культові споруди, збудовано 451 споруду.

В області зареєстровано понад 40 громадських об’єднань національних меншин, з яких 11 мають обласний статус. Найчисельніша російська спільнота створила три організації: «Руський рух України», «Русь» та «Кам’янець-Подільська російська община», мета яких - зберегти і популяризувати російську культурну спадщину на теренах Хмельниччини. Досить активними у регіоні є польські, єврейські, німецькі товариства, які останнім часом ще більше пожвавили свою роботу у популяризації своїх культур. Так у 2014 році у Хмельницькому, в рамках заходів до дня Незалежності України, відбулося відкриття Центру єдності національностей громадської спілки національних меншин.

На території краю є багато пам’яток матеріальної і духовної культури представників національних меншин – історико-культурних музеїв, пам’ятників, барельєфів, меморіальних дошок, старовинних поховань, кладовищ, братських могил

В області діє 12 аматорських і професійних творчих колективів національних меншин (5 польських, 3 європейських, 2 російських, 1 німецький, 1 вірменський), у тому числі 2 театри, 8 вокально-хорових колективів і фольклорних груп, танцювальний і музичний ансамблі. Звання «народний аматорський» носять фольклорно-етнографічний ансамбль «Липушка» Пилипо-Хребтіївського СБК Новоушицького району, ансамбль «Нахіс» обласної єврейської культурної общини, ансамбль польської пісні Мацьковецького СБК Хмельницького району.

Впродовж останніх років на теренах області організовано низку Всеукраїнських, регіональних конференцій, засідань круглих столів, нарад, на яких порушуються міжетнічні проблеми.

З метою відродження та розвитку національних культурно-мистецьких традицій народностей, що проживають на Хмельниччині, сприяння підйому творчої активності в широких мистецьких колах та серед аматорів народного мистецтва, популяризації духовної спадщини, раз у два роки Обласний науково-методичний центр культури і мистецтва проводить свято національних меншин «Подільська родина». Також щорічно проводяться місячники, декади, Дні національних культур, відзначаються ювілеї митців, релігійні свята, конкурси національної пісні на базі культурологічних та освітніх установ міста. Так, наприклад у Хмельницькій ОУНБ ім М. Островського проходять соціокультурні заходи у форматі Живої бібліотеки на які запрошуються представники від різних національних меншин нашого краю (20 травня 2015 року відбувся соціокультурний захід "Звичаї та побут польської родини", приурочений до Міжнародного дня родини. Інформаційними партнерами заходу виступили консультанти Хмельницького Центр Європейської Інтеграції. У відділі іноземних мов та літератури пройшла година спілкування "Європа - ключ до відкриття світу" для учнівської та студентської молоді, що поглиблено вивчає іноземні мови).

Варто відзначити, що головною метою таких заходів є підтримка, розвиток і збереження національно-культурної спадщини, що засвідчує гармонійне співіснування на Хмельниччині представників різних національностей. Незважаючи на багатонаціональне розмаїття, міжетнічна ситуація в області залишається стабільною і прогнозованою. Протягом останніх років випадків ксенофобії, міжетнічної і расової нетерпимості в області не встановлено.

Таким чином, міжнаціональна злагода на території нашого краю є не тільки найціннішим спадком, який об’єднував зусилля багатьох попередніх поколінь в минулому, а й тим чинником, що об’єднує зусилля нинішньої багатонаціональної дружної сім’ї подолян, які спільно долають теперішню економічну скруту задля кращого майбутнього нашого краю і України.