Пошук по сайту

Віртуальні виставки

Сміхотворець і гуморист – Федір Маківчук

Сатирик, гуморист Федір Маківчук народився 9 вересня 1912 року в селі Кордишівка (тепер Козятинського району Вінницької області) в сім’ї хлібороба. У рідному селі Федір закінчив чотири класи. Семикласну освіту здобув у Козятині, далі була Бердичівська профшкола та Київський педагогічний інститут, який закінчив у 1945 році.

З 1931 року життя письменника нерозривно пов’язане з пресою. Працював відповідальним секретарем Старокостянтинівської газети «Комуна», заступником редактора, а потім редактором обласної молодіжної газети «Сталінська молодь» (Кам’янець-Подільський, 1938 – 1940), редактором обласної газети «Ленінська молодь» (Львів), редактором газети «Молодь України». Активно друкував в газетах свої фейлетони, нариси, оповідання.

Упродовж 40 років (з жовтня 1946 до 1986 рр.) був головним редактором журналу «Перець».

Маючи організаторські здібності, будучи й сам талановитим письменником-гумористом, він залучив до «Перця» кращих літераторів-сміхотворців і художників-карикатуристів: О. Вишню, С. Олійника, М. Годованця, О. Чорногуза, В. Ковіньку, А. Косматенка, П. Ключину, П. Глазового, В. Лагоду, П. Сліпчука, С. Герасимчука. Гуртом вони вивели літературно-художню частину журналу на світовий рівень. «Перець» передплачували й читали в Австралії, Аргентині, США, Канаді, Росії і ще в багатьох країнах.

Перчанин Сергій Воскрекасенко згадував: «Маківчук приніс у «Перець» молодечий запал, бойовитість, політичну цілеспрямованість, зробив його цікавим і популярним журналом. Тираж «Перця» досяг більше двох мільйонів примірників, а почався з п’яти тисяч».

Високо цінував талант Маківчука Остап Вишня. Він говорив: «Вам доля дала керувати сміхом. Ви чесно взяли у свої золоті руки це керівництво. Ви возвеличили наш сміх».

Щодо творчої спадщини, то Федір Юрійович написав кілька сотень фейлетонів, гуморесок і памфлетів, які з’явилися друком в періодиці, а потім оселилися у книгах: «Здоровенькі були» (1952 р.), «І сміх, і гріх» (1957 р.), «Замужем і вдома» (1962 р.), «Про добре і про зле» (1963 р.), «Чорт наштовхнув» (1964 р.), «Любе й нелюбе» (1965 р.), «Любов і параграф» (1966 р.), «Галас у жабуринні» (1967 р.), «Вінегрет з перцем» (1969 р.), «Репортаж з того світу», «Анфас і профіль» (1972 р.), «Штрихи до портретів» (1977 р.) і ін. Федір Маківчук також є автором критичного нарису про Остапа Вишню (1968 р.), він упорядкував збірник його творів «Привіт! Привіт!» (1957 р.) та разом з дружиною сатирика – його семитомник (1963 – 1965 рр.). У співавторстві з П. Глазовим видав книжки для дітей «Пушок і Дружок» (1957 р.) та «Зустріч друзів» (1959 р.), став співавтором сценарію документального фільму «Співає Україна» (1954 р.) та мультиплікаційної стрічки «Пригоди Перця» (1960 р.).

Окремі твори письменника перекладені болгарською, в’єтнамською, німецькою, польською, російською, чеською мовами. Писав він лаконічно, вивіряючи кожне слово, думку, факти. Був, як журналіст і письменник-сатирик, людиною безстрашною, гострого пера і язика, якої боялися навіть можновладці.

За час письменницької діяльності був удостоєний трьох орденів Трудового Червоного Прапора, багатьох медалей та грамот Президії Верховної Ради, з 1951 р. – член Спілки письменників України, був удостоєний республіканської премії ім. Ярослава Галана, звання «Заслужений працівник культури України».

З 1986 року Федір Маківчук – персональний пенсіонер республіканського значення. Правда і справедливість – було Маківчукове кредо. Федір Маківчук у 1957 році був учасником делегації на 12-ій сесії Генеральної Асамблеї ООН в США, що стало приводом до написання «Репортажу з того світу», за який він отримав республіканську премію імені Ярослава Галана у 1960 році, а отримані кошти Федір Юрійович використав для будівництва приміщення нового магазину у центрі рідного села. Як міг, так і допомагав письменник своїм односельчанам, то техніку, то пилораму, то будівельні матеріали для будівництва сільського Будинку культури діставав. Навіть записи співу своїх земляків на республіканське радіо відносив, щоб почули рідних кордишівчан не тільки в Україні, а й у цілому світі.

Помер Федір Юрійович 4 грудня 1988 року в Києві. У 2003 році було запроваджено літературно-мистецьку премію імені Федора Маківчука.

Твори Ф. Ю. Маківчука

Сатира і гумор : вибрані твори. – Київ : Дніпро, 1982. – 383 с.

У книзі вибраних творів відомого українського письменника вміщено: «Репортаж з того світу», написаний після перебування автора у США в складі радянської делегації на сесії ООН, памфлети й фейлетони, спрямовані проти українських буржуазних націоналістів, а також гуморески, в яких висміюються прояви чужої нашому суспільству моралі.

Штрихи до портретів. Гумор і сатира. – Київ : Радянський письменник, 1977. – 386 с.

До книги Федора Маківчука увійшли твори, написані на злободенні й актуальні теми нашої дійсності. Письменник у цій книзі розвінчує буржуазних націоналістів, що отаборилися на заокеанських смітниках. У ряді гуморесок висміюються пережитки минулого, прояви чужої нашому суспільству моралі. У літературних портретах автор з теплотою і любов’ю говорить про своїх побратимів по перу.

«Штрихи до портретів» засвідчують нову грань таланту Ф. Маківчука – пристрасного публіциста, активного борця проти всього, що заважає радянському народові щасливо жити і працювати.

Анфас і в профіль. Сатира, гумор. – Київ : Дніпро, 1972. – 443 с.

У книзі зібрано все краще з доробку письменника. До неї входить «Репортаж з того світу», написаний автором в час перебування у США в складі радянської делегації ООН, памфлети та фейлетони з циклу «Галас у жабуринні», спрямовані проти українських буржуазних націоналістів, імперіалістів та заокеанських паліїв війни, фейлетони, смішинки, афоризми, якими автор дошкульно б’є по тих, що заважають нам сьогодні добре жити і працювати.

Література

Савчук М. В. Маківчук Федір Юрійович // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2017. – Т. 18. – С. 578-579.

Будзей О. П’ять спогадів про Кам’янець [спогади Л. Дмитерка, Т. Масенка, О. Кундзіча, Н. Забіли, Ф. Маківчука, які були опубліковані в літ.-худож. альм. «Кам’янець-Поділ.» за 1956 р.] / О. Будзей // Подолянин. – 2016. – № 17. – С. 6. : фот.

Маківчук Федір Юрійович (1912 – 1988): український письменник, сатирик і гуморист // Праведники духовності в Україні. – Київ : Вища школа, 2003. – С. 266-267.

Білкун М. Сімдесят п’ять плюс сорок : [до 75-річчя письменника Ф. Ю. Маківчука] // Трибуна лектора. – 1987. – № 8. – С. 46-48.

Круковець О. Публіцист, сатирик, редактор: Ф. Маківчуку – 70 // Жовтень. – 1982. – № 9. – С. 124-125.

Іщук А. Конструктор сміху : [до 60-річчя від дня народження Ф. Маківчука – письменника-гумориста] // Дніпро. – 1972. – № 9. – С. 139-141.

Заєць І. Гостре і влучне перо : [про сатирика-гумориста Ф. Маківчука] // Прапор. – 1972. – № 11. – С. 77-79.