Віртуальні виставки

«Популярна наука гармонії»

До 140-річчя від дня народження Івана Левицького,
українського композитора, диригента і педагога.

Левицький Іван (16.11.1875 – 8.04.1938) – український композитор, скрипаль, педагог. Народився в с. Мала Лука Скалатського повіту на Тернопільщині в родині священика – Омеляна Левицького, який працював директором у сільській народній школі. Після закінчення сільської школи навчався у Тернопільській гімназії. Розвитку музичного обдарування юнака сприяла його участь у хорі Тернопільської гімназії. Вже тоді він серйозно замислюється над тим, як отримати професіональну освіту, однак через матеріальну скруту доводиться вчитися самотужки. З 1899 року Іван Левицький живе й працює в Тернополі, спочатку, як учень-помічник, а згодом на посаді судового радника.

В 1903-1910 рр. працював вчителем співу й музики в гімназії, керував учнівським струнним ансамблем, диригував Тернопільським "Бояном". В 1910 р. складає екзамени у Львові на право викладання співу та гри на скрипці у школах і вчительських семінаріях. У 1910 році склав державний екзамен на вчителя співу та музики у Львові. Працював учителем співів та музики у Тернопільській українській гімназії, був другим диригентом Тернопільського «Бояна», педагогом музики та диригентом учнівського хору в Українській жіночій семінарії Товариства «Рідна школа» у Львові.

На початку Першої світової війни Іван Левицький був мобілізований до австрійської армії, але невдовзі, через поранення, його звільнили від військової служби. Впродовж 1914-1918 рр. він поглиблював свої теоретичні знання в галузі гармонії та композиції у Відні (у Р. Штера). Також викладав спів та гру на скрипці, писав хорові твори. Після повернення у 1918 р. до Львова викладав в українській державній семінарії, де керував хором, ансамблем скрипалів, брав активну участь в організації та проведенні щорічних Шевченківських концертів. З 1921 р. одночасно працював у Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка у Львові: вів клас скрипки.

На ці роки припадають перші відомі композиторські спроби: хори на слова Т. Шевченка, скрипкові твори, зокрема «Елегія» з присвятою матері. Найкраще виявився талант композитора в написанні інструментальних творів для скрипки, які й досі використовуються як педагогічний репертуар у музичних школах.

Чудовим дарунком скрипалям є твори «Українська рапсодія», «Кавказ», «Балада», «Українська шумка», «Два українські танки». Стиль Івана Левицького збагачується новими барвами. Народнопісенні, танцювальні ритми та класичні зразки були надійною основою. Для Івана Омеляновича Левицького, як учителя співу та музики, як людини, котру все життя хвилювало музичне виховання молоді, далеко не байдужою була проблема недостатньої кількості навчальних посібників українською мовою. Незважаючи на складну справу друкування, котра вимагала немало коштів, композитор добивається розповсюдження підготовлених ним підручників: «Основи теорії музики», «Нарис історії музики», «Популярна наука гармонії», на яких виховувалося не одне покоління музикантів. Писав твори для голосу (пісні, романси), скрипки, хору (зокрема, на слова Т. Шевченка «За байраком байрак», «І небо невмите, і заспані хвилі», «По улиці вітер віє» (1914); «Тече вода в синє море» (вид 1923). В рукопису залишились підручники з хорового, а також церковного співу.

Найвідоміші скрипкові п’єси ("Вальс", "Казка", "Ноктюрн", українські танки), які згодом неодноразово видавалися у збірниках педагогічної музичної літератури як в оригіналі, так і в перекладах для інших інструментів (віолончелі, альта, баяна).

У 1937 році митець виходить на пенсію. Останній період життя Івана Левицького - це роки тяжких фізичних страждань, упертої боротьби з хворобою.

8 квітня 1938 року Іван Омелянович помер. Поховано його у Львові на Янівському кладовищі.

Список рекомендованої літератури:

1. Іван Левицький // Михальчишин Я. З музикою крізь життя. – Львів, 1992. – С. 115.
2. Левицький Іван (16. ХІ. 1875-8. ІУ. 1938) – український композитор, хоровий диригент і педагог // УРЕ. – 2-е вид. – К., 1981. – Т.6. – С. 89.
3. Левицький Іван (16.11.1875-1938) – композитор, педагог, хоровий диригент, скрипаль // Водяний Б. Короткий словник діячів української музичної культури. – Тернопіль, 1992. – С. 27.
4. Левицький Іван (16.11.1875-8.04.1938) // Митці України: Енцикл. довідник. – К., 1992. – С. 354.
5. Левицький Іван // Енциклопедія українознавства / ред. В. Кубійович. – Львів, 1994. – Т.4. – С. 1267.
6. Муха А. І. Левицький Іван / А. І. Муха // Композитори України та української діаспори: довідник. – К.: Муз. Україна, 2004. – С.172.
7. Медведик П. Вони служили мистецтву // Тернопіль: Українська гімназія в Тернополі. 1898-1944. Дод. № 3. – Тернопіль, 1992. – С. 41.
8. Медведик П. Левицький Іван (16.11.1875-8.04.1938) // Записки Наукового Товариства ім. Т. Шевченка: Праці Музикознавчої комісії. – Львів, 1993. – Т.ССХХУІ. – С. 419.
9. Медведик П. Талант відданий народові // Ровесник. – 1975. – 15 листоп.
10. Сидорчук Т. Митець-просвітитель // Музика. – 1990. – №5. – С. 27-28.