Пошук по сайту

Віртуальні виставки

В цьому імені – слава України

Леонтович Микола Дмитрович – український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, автор геніальних хорових мініатюр народився 13 грудня 1877 р. в с. Монастирок Брацлавського повіту Подільської губернії (нині Немирівський район, Вінницька область). Микола Леонтович із інтелігентної сім’ї, де з повагою ставилися до музики: батько та дід Миколи Леонтовича були священниками і володіли неабиякими музичними навиками. Батько добре грав на цитрі, балалайці, гітарі, скрипці. Саме слухаючи гру батька, Микола сам став підбирати народні мелодії на музичних інструментах. Мати композитора дуже любила народні пісні та гарно співала.

Брат Миколи Леонтовича Олександр – співак-професіонал, сестра Марія навчалася співу в Одесі, а Олена займалась у класі фортепіано у Київській консерваторії. Сестра Вікторія теж грала на декількох музичних інструментах.

У 1887 р. Микола Леонтович вступив до Немирівської гімназії, але у 1888 р., через брак коштів на навчання, батько переводить його до Шаргородського початкового духовного училища, де вихованці утримувалися на повному пансіоні. В училищі він опанував нотний спів, міг вільно читати складні партії в церковних хорових творах.

Наступний етап – Кам’янець-Подільська духовна семінарія (1892–1899; у цьому, відомому на Поділлі, навчальному закладі вчилися і дід, і батько Леонтовича, а пізніше – молодший брат Олександр). Її головний будинок – велика семінарія – розташовувався на вул. Семінарській (тепер тут міститься один з корпусів Подільського державного аграрно-технічного університету). Вулиця впиралася у величезний пустир, що тягнувся до міського іподрому (де нині стадіон Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка). Північна частина пустиря називалася Циганівкою, бо там часто зупинялися мандрівні цигани та влаштовували табори. У Циганівці проживало бідніше населення міста – кустарі-ремісники, робітники. В них квартирувало чимало семінаристів.

Привселюдно співати українські пісні було заборонено височайшим указом. Тому суботніми вечорами семінаристи збиралися на пустирі біля Циганівки. Микола Дмитрович на концертах диригував хором і грав на фісгармонії.

Закінчивши семінарію, Леонтович, попри родинну традицію, обрав шлях учителя. Уже восени 1899 р. в Чуківській школі він навчав дітей співів, арифметики, географії і російської мови. Був одним з небагатьох народних учителів в Україні, які в шкільній практиці використовували триголосний спів. Знавець старовинної хорової літератури, він добре опанував знамениті київський, подільський та інші розспіви, мелодику яких нерідко наближав до народних зразків.

У 1901 р. він видав першу збірку пісень. У 1903 р. вийшла «Друга збірка пісень з Поділля», присвячена М. Лисенкові. У 1904–1905 роках, під час літніх канікул, Леонтович складає при Петербурзькій придворній капелі іспити на звання регента хору. Восени 1904 р. залишає Поділля і переїздить на Донбас, на станцію Гришине, де влаштовується викладачем співу та музики у місцевій залізничній школі. Під час революційних подій 1905 р. Леонтович організував хор робітників, який виступав на мітингах проти російського самодержавства. Діяльність Леонтовича привернула увагу поліції і він змушений був повернутися на Поділля, у місто Тульчин, де викладав музику і спів у Тульчинському єпархіальному жіночому училищі для дочок сільських священників. З 1909 р. Леонтович навчається під керівництвом відомого теоретика музики Б. Яворського, якого він періодично відвідує у Москві та Києві.

Музична спадщина М. Леонтовича складає біля 150-ти творів. Він видав дві «Збірки пісень з Поділля» у власному аранжуванні. Найкращими його обробками народних пісень є пісні-реквієм «Із-за гори сніжок летить», «Козака несуть»; пісні «Ой з-за гори кам'яної», «Праля», «Женчичок-бренчичок», «Зашуміла ліщинонька» та хорові обробки «Піють півні», «Мала мати одну дочку», «Ой зійшла зоря» та інші. У його творчому доробку є одна незавершена опера – «На русалчин Великдень». Опера так сильно вразила видатного сучасного українського композитора Мирослава Скорика, що він вирішив її завершити, при цьому повністю зберіг автентичність музичної стилістики Леонтовича. Але вершиною його творчості вважаються «Щедрик», «Дударик» та «Літургія Іоанна Златоуста».

Слова і просту мелодію «Щедрика» М. Леонтович знайшов під час чергової музично-краєзнавчої експедиції на Поділлі. Перше з п'яти аранжувань «Щедрика» датоване 1901 р. Вперше «Щедрик» виконала студентська хорова капела Київського університету ім. Святого Володимира 25 грудня 1916 р. під диригуванням самого автора. Всесвітню славу «Щедрику» принесло європейське та американське турне Української Республіканської Капели під диригуванням Олександра Кошиця. Перший виступ капели в Європі відбувся 11 травня у національному театрі Праги. «Щедрик» був найефектнішим номером програми.

«Щедрик» М. Леонтовича здійснив величезний вплив на розвиток української й світової культури. В світі існує понад 1000 варіацій мелодії «Щедрика» – від хорової й симфонічної до джазової та аранжування в стилі рок. Немає жодного хору в світі, який не мав би в своєму репертуарі «Щедрика» М. Леонтовича. Мелодію «Щедрика» обрали музичною заставкою американського радіо на різдвяні та новорічні свята. Мелодія щедрика лунає в кінофільмах «Один дома», «Міцний горішок», «Гаррі Поттер», «Сімейка Адамсів» та ін. Мелодію «Щедрика» використовував у своїх творах видатний американський композитор і диригент Леонард Бернстайн (1918-1990). Ритм «Щедрика» набивають м'ячами американські баскетболісти. «Щедрик» М. Леонтовича надихнув відому сучасну українську письменницю Ірен Роздобудько написати роман «Прилетіла ластівочка». В 2016 році проводився радіо-флешмоб з виконання «Щедрика», у форматі естафети, приурочений 100-річчю з дня його першого офіційного виконання. Він тривав 76 днів. В ньому прийняли участь понад 180 виконавців з 10 країн – України, Польщі, США, Туреччини, Фінляндії, Росії, Іспанії, Румунії, Канади, Словаччини.

«Щедрик» Миколи Леонтовича співають на багатьох мовах світу. Його мелодія лунає у грудні й січні кожного року на площах європейських міст.

Із встановленням Української Народної Республіки Леонтович переїздить з Тульчина до Києва, де починає активну діяльність як диригент і композитор. Ряд його творів включили до свого репертуару професійні та самодіяльні колективи України. Після приходу більшовиків Леонтович працює деякий час у музичному комітеті при Народному комісаріаті освіти, викладає у Музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка, разом з композитором і диригентом Г. Верьовкою працює у Народній консерваторії, на курсах дошкільного виховання, організовує кілька хорових гуртків. Під час захоплення Києва 31 серпня 1919 р. денікінцями, які почали переслідувати українську інтелігенцію й шукали Леонтовича, щоб його заарештувати, змушений тікати до Тульчина. Засновує першу в Тульчині музичну школу. 1919–1920 рр. працює над першим великим симфонічним твором – народно-фантастичною оперою «На русалчин Великдень» за однойменною казкою Б. Грінченка. Восени 1920 р. в Тульчині відбулися гастролі хорової капели під керівництвом К. Стеценка та П. Тичини як другого диригента. В репертуарі колективу були й твори Леонтовича: «Щедрик», «За городом качки пливуть», «Моя пісня» та ін.

Життя композитора трагічно обірвалося в ніч з 22 на 23 січня 1921 року. Повертаючись додому, Микола Дмитрович завернув у село Марківці, щоб провідати свого батька, який служив там священником. Саме у батьківському домі його на світанку застрелив невідомий, якого пустили переночувати до хати. Миколі Дмитровичу Леонтовичу було 44 роки.

Леонтович М. Хорові твори / М. Леонтович ; ред.-упоряд. В. Кузик. – Київ : Муз. Україна, 2005. – 376 с.

Леонтович М. Вибрані хорові твори / М. Леонтович ; спецред. І. Мартон. – Київ : Муз. Україна, 1977. – 72 с.

Леонтович Микола Дмитрович (1877–1921). Вибрані хорові твори / М. Д. Леонтович. – Київ : Муз. Україна, 1977. – 91 с.

Леонтович М. Два хори / М. Леонтович ; упоряд. М. М. Гордійчук. – Київ : Муз. Україна, 1993. – 12 с.

Леонтович М. Українські народні пісні : для хору / М. Леонтович; упоряд. М. Вериківський. – Київ : Мистецтво, 1952. – 158 с.

Леонтович М. Хорові твори / М. Леонтович ; упоряд. М. Вериківський. – Київ : Держ. вид-во образотвор. мистецтва і муз. літ. УРСР, 1961. – 234 с. : іл.

1. Бугаєва О. В. Архівна спадщина музичного товариства ім. М. Д. Леонтовича : монографія / О. В. Бугаєва ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського НАН України. – Київ : НБУВ, 2011. – 386 с.
2. Бугаєва О. В. Музичне товариство імені М. Д. Леонтовича (1921–1931) : біогр. слов : наук. довід. / О. В. Бугаєва ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського НАН України. – Київ : НБУВ, 2015. – 348 с. – (Із історії музичної спадщини України).
3. Гордийчук Н. Николай Леонтович / Н. Гордийчук. – Киев : Муз. Україна, 1977. – 135 с. : ил. – (Выдающиеся композиторы XX столетия).
4. Гордійчук М. М. М. Д. Леонтович : нарис про життя і творчість / М. М. Гордійчук. – Київ : Держ. вид-во образотвор. мистецтва і муз. літ., 1956. – 103 с. : ноти. – (Класики музики).
5. Микола Леонтович. Спогади, листи, матеріали / упоряд. В. Ф. Іванов. – Київ : Муз. Україна, 1982. – 235 с. : іл.
6. Музичний аpхiв М. Д. Леонтовича : каталог / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського НАН України, Ін-т рукопису. – Київ : НБУВ, 1999. – 114 c.
7. Орфєєв С. Микола Леонтович і українська народна пісня / С. Орфєєв. – Київ : Муз. Україна, 1981. – 76 с. : іл.
8. Пархоменко Л. О. Микола Леонтович / Л. О. Пархоменко. – Київ : Атлант ЮЕмСі, 2007. – 63 с. : фото + 1 эл. опт. диск (CD-ROM). – (Стозір’я. Бібліотека української родини. Творці музики).
9. Пересунько Т. Культурна дипломатія Симона Петлюри: «Щедрик» проти «русского мира». Місія Капели Олександра Кошиця (1919-1924) / Т. Пересунько; редкол. Г. Папакін (голова), І. Б. Гирич, Д. В. Бурім та ін. ; Нац. Акад. наук України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства. – Київ : АртЕк, 2019. – 312 с. : фото. – (Державна програма 2019).
10. Творчість М. Леонтовича : зб. статей / упоряд. В. Золочевський. – Київ : Муз. Україна, 1977. – 200 с. : іл.


***


11. Барановська І. Новаторські принципи творчості Миколи Леонтовича / І. Барановська // Педагогічна освіта: теорія і практика : зб. наук. праць / М-во освіти і науки України, Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка, Ін-т педагогіки НАПН України. – Кам’янець-Подільський : Зволейко Д. Г., 2018. – Вип. 24 (1-2018), Ч. 2. – С. 15-19.
12. Будзей О. Присвячено Леонтовичу : [в К-ПНУ ім. І. Огієнка відбулась V Міжнар. наук.-практ. конф. до 140-річчя від дня народж. композитора Миколи Леонтовича] / О. Будзей // Подолянин. – 2017. – 22 груд. – С. 6.
13. Букач М. М. Д. Леонтович – один із засновників методики музичного виховання в Україні / М. Букач // Рідна школа. – 2002. – № 5. – С. 71.
14. Гордійчук М. Духовні твори М. Леонтовича / М. Гордійчук // Народна творчість та етнографія. – 1993. – № 1. – С. 5-11.
15. Гордійчук М. Микола Леонтович / М. Гордійчук. – Київ : Муз. Україна, 1972. – 55 с. – (Творчі портрети українських композиторів).
16. Кузик В. Ставимо крапку над «І» : [про вбивство М. Леонтовича] / В. Кузик // Музика. – 1996. – № 3. – С. 21.

17. Леонтович Микола Дмитрович (1877–1921) / ред. І. Ф. Курас // Провідники духовності в Україні : довідник. – Київ : Вища школа, 2003. – С. 692-693.
18. Леонтович Микола Дмитрович / І. Шаров // 100 видатних імен України. – Київ : Альтернативи, 1999. – С. 230-234.
19. Леонтович Микола Дмитрович: український композитор, диригент, педагог / О. В. Даниленко, Л. В. Іваницька, Л. Ф. Колесник та ін. // Діячі науки і культури України: нариси життя та діяльності. – Київ-Чернівці : Книги-ХХІ, 2010. – С. 341-342.
20. Лісецький С. Благословенним будь його ім’я : [про М. Леонтовича] / С. Лісецький // Культура і життя. – 2007. – № 51. – С. 3.

21. Лукацький О. У пам’яті народній : [про М. Леонтовича] / О. Лукацький // Музика. – 1977. – № 4. – С. 30.
22. М. Д. Леонтович. Практичний курс навчання співу в середніх школах України: з педагогічної спадщини композитора / уклад. Л. О. Іванова. – Київ : Муз. Україна, 1989. – 134 с.
23. Микола Дмитрович Леонтович / А. М. Бойко, В. Д. Бардінова та ін.; під заг. ред. А. М. Бойко // Персоналії в історії національної педагогіки. 22 видатних українських педагоги. – Київ : Професіонал, 2004. – С. 405-425.
24. Микола Дмитрович Леонтович у спогадах сучасників // Педагогічна освіта: теорія і практика : зб. наук. праць. – Кам’янець-Подільський, 2011. – С. 201-205.
25. Микола Леонтович – українець, який подарував світові «маленьке музичне диво» // Нове життя. – 2019. – № 1. – С. 4.
26. Музикант із Божої ласки: до 140-річчя від дня народження М. Д. Леонтовича (1877–1921) // Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2017. – № 4. – С. 98-111.

27. Печенюк М. Пам’яті великого композитора / М. Печенюк // Мистецтво та освіта. – 2003. – № 4. – С. 60.
28. Сваричевський А. Композитор починався на Поділлі (М. Леонтович) / А. Сваричевський // Рад. Поділля. – 1984. – 3 черв.
29. Семенко Л. І. Їх поєднала пісня Леонтовича...: нариси з історії музичного життя в Україні 1910–1930-х років / Л. І. Семенко ; Вінниц. обл. краєзнав. музей. – Вінниця : Едельвейс і К., 2007. – 248 с. : фото.
30. Скицька У. Микола Леонтович / У. Скицька // Наші на карті світу. Історії про людей, якими захоплюється світ. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2019. – С. 65-67 : фот.
31. Совік Т. Етнокультурне виховання студента-музиканта засобами музично-педагогічної спадщини М. Д. Леонтовича / Т. Совік // Педагогічна освіта: теорія і практика : зб. наук. праць / М-во освіти і науки України, Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка, Ін-т педагогіки НАПН України. – Кам’янець-Подільський : Зволейко Д. Г., 2018. – Вип. 24 (1-2018), Ч. 2. – С. 147-151.
32. Станішевський Ю. Геній хорової музики: до 125-річчя від дня народження Миколи Леонтовича / Ю. Станішевський // Урядовий кур’єр. – 2002. – 13 груд.

33. Тарасюк Г. Трагічно щедра доля : [про М. Леонтовича] / Г. Тарасюк // Слово просвіти. – 2011. – 20-26 січ. – С. 10.
34. Хорцева М. Микола Леонтович, співець радощів і смутку / М. Хорцева // Мистецтво та освіта. – 2012. – № 1. – С. 54-56.
35. Чи справді легендарного «Щедрика» Микола Леонтович записав ... на Ізяславщині? // День за днем. – 2020. – № 2. – С. 12 : фот.
36. Щербань Д. «Загадка» смерті Леонтовича / Д. Щербань // Юридичний вісник України. – 2020. – № 1/2. – С. 18-19.
37. Якимчук С. Педагогічно-хорові засади діяльності Миколи Леонтовича / С. Якимчук // Педагогічна освіта: теорія і практика : зб. наук. праць / М-во освіти і науки України, Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка, Ін-т педагогіки НАПН України. – Кам’янець-Подільський : Зволейко Д. Г., 2018. – Вип. 24 (1-2018), Ч. 2. – С. 192-196.

• Про життя та творчість М. Д. Леонтовича [Електронний ресурс] // Музей-квартира М. Д. Леонтовича : сайт. – Режим доступу : http://leontovychmuseum.org.ua/life-and-creativity/ – Назва з екрана. – Дата перегляду : 18.01.21.
• У Кам’янці-Подільському презентували платівку «Щедрика» [Електронний ресурс] // Голос України : газета Верховної Ради України. – Режим доступу : http://www.golos.com.ua/article/340480?fbclid=IwAR2VpD8tQW7OCcf8GMXKYHOZ3Dl8lHxpszEt31K3MB0J8UuMgm7891KT3ok. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 18.01.21.
• Чи справді легендарного «Щедрика» Микола Леонтович записав… на Ізяславщині? [Електронний ресурс] // День за днем: інтернет-газета Хмельниччини. – Режим доступу : https://denzadnem.com.ua/istoriya/48042. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 18.01.21.
• Цей день в історії: 141 рік від дні народження автора знаменитого «Щедрика» Леонтовича ? [Електронний ресурс] // УКРІНФОРМ: мультимедійна платформа іномовлення України. – Режим доступу : https://www.ukrinform.ua/rubric-diaspora/2599890-cej-den-v-istorii-141-rik-vid-dna-narodzenna-avtora-znamenitogo-sedrika-leontovica.html. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 18.01.21.
• Микола Леонтович: трагічна доля автора всесвітньо відомого «Щедрика» [Електронний ресурс] // Інститут Просвіти : сайт. – Режим доступу : https://iprosvita.com/mykola-leontovych-trahichna-dolia-avtora-vsesvitno-vidomoho-shchedryka/. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 18.01.21.
• Попович М. «Щедрик» Миколи Леонтовича лунає в ці дні в усіх куточках планети [Електронний ресурс] / М. Попович // Подільський державний аграрно-технічний університет : сайт. – Режим доступу : https://pdatu.edu.ua/news-01/shchedrik-mikoli-leontovicha-lunae-v-tsi-dni-v-usikh-kutochkakh-planeti.html. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 18.01.21.