 Пошук по сайту
Віртуальні виставки
Віртуальна довідка
Кримські депортації: від Катерини ІІ до Сталіна
(Повнотекстова віртуальна довідка до Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу)
(відділ наукової інформації та бібліографії)
Татари виживуть, я знаю,
Не переможе їх Москва,
І знов злетить з Бахчисараю
Їх вічна пісня бойова.
Д. Павличко
У 1783 р., внаслідок перемоги Росії над Османською імперією, Катерина ІІ видала маніфест про приєднання Криму до Росії. Це було початком доби в історії кримських татар, яку називають «чорне століття». З часів Катерини ІІ російський уряд незмінно переслідував кримськотатарський народ. Криваво придушувався опір повстань 1772, 1777, 1781 рр., нищилися мечеті , медресе, караван-сараї, цвинтарі. Почалося заселення Криму росіянами, українцями, чужоземними колоністами. Починаючи з середини XVIII ст. до середини ХХ ст. виникали хвилі еміграції, у зв’язку з цим падала кількість кримськотатарського населення. Великих втрат кримські татари зазнали під час голоду 1921 р. (майже 100 тис. осіб), терору та репресій 1928 р. (35-40 тис. осіб).
У 1930-х радянська політика щодо татар, як і щодо інших національностей СРСР, була репресивною. Спочатку було розкуркулення і виселення татар на північ Росії і за Урал. Потім насильницька колективізація і Голодомор 1932 – 1933 рр., чистки інтелігенції в 1937 – 1938 рр.
Депортація кримськотатарського народу 1944 року, що становила собою акт геноциду і етноциду, була в основному проведена 18 травня 1944 р. і завершена в червні цього ж року. Цього дня до Середньої Азії з півострова був відправлений перший ешелон з кримськими татарами. Усього депортували більше 180 тисяч людей. До операції було залучено 32 тисячі співробітників НКВД.
Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідти ешелонами відправляли на схід. Тому Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу обрано саме 18 травня. Його також відзначають як День боротьби за права кримськотатарського народу. Започаткований 12 листопада 2015 року постановою Верховної Ради України. Тією ж постановою ВР депортація з Криму кримських татар визнана геноцидом кримськотатарського народу. Крім того, 6 тисяч мобілізованих військкоматами протягом квітня – травня кримськотатарських юнаків окремо відправлено на наряди Головного управління формування резервів до Гурьєва (Атирау, Казахстан), Куйбишева та Рибінська, а ще 5 тисяч кримських татар заслано на роботи до таборів тресту «Московуголь». Разом вигнано з Криму за перші два дні 191 044 осіб. 5989 осіб, звинувачених у співпраці з німцями і так зв. «антирадянських елементів», заарештували під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців.
Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тисяч кримських татар. Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання.
Пропонуємо ознайомитись з виданнями за даною тематикою, що знаходяться у фондах Хмельницької ОУНБ.
94(477.75)
Г87
Громенко С. 250 років фальші: російські міфи історії Криму : збірник / С.
Громенко. – Харків : Фоліо, 2019. – 255 с. : фото. – (Державна програма – 2019).
А43777
325.36(477.75)
Г75
Грабовський С. Azat Qirim чи колонія Москви? Імперський геноцид і кримськотатарська революція : збірник / С. Грабовський, І. Лосєв. – Київ : Стилос, 2017. – 120 с. : фото. – (Державна програма – 2018).
Б49991
94(477.75)
К90
Кульчицький С. Кримський вузол / С. Кульчицький, Л. Якубова. – Київ : КЛІО, 2018. – 496 с.
А43716
323.1(477.75)
М91
Мусаєва С. Мустафа Джемілєв. Незламний / С. Мусаєва, А. Алієв. – Харків : Віват, 2017. – 254 с. : фото. – (Гордість нації) (Державна програма «Інститут книги – 2018»).
Б48027
63.3(4УКР-6КРМ)
І-90
Історія Криму в запитаннях та відповідях / НАН України, Ін-т історії України ; відп. ред. В. А. Смолій, упоряд. Г. В. Боряк. – Київ : Наукова думка, 2015. – 527 с.
В5774-3,4(37-38)
63.5(45=6КРМ)
К82
Кримські студії : інформ. бюлетень. № 3-4 (37-38) червень – вересень 2006 / Національний фонд підтримки демократії (США) ; упоряд. А. Ібрагімов. – Київ : [б. в.], 2006. – 212 с. – укр. та англ. мовами.
Б34167-2
63.3(4УКР-6КРМ)
К82
Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х – початок 1990-х років) очима радянських спецслужб : зб. док. та матеріалів. Ч. 2 / Інститут історії України НАНУ, Держархів СБУ України ; гол. ред. В. А. Смолій, упоряд. О. Г. Бажан. – Київ : [б. в.], 2004. – 362 с.
Б27200
63.3(4УКР)
К82
Кpимськi татаpи 1944 – 1994 pp. Статтi. Документи. Свiдчення очевидцiв / НАН України, Ін-т історії України НАН України, Хмельниц. ін-т регіон. упр. і права. – Київ : Рідний край, 1995. – 363 c.
А45613
94(=512.19)
А13
Абдулаєва Г. Кримчаки // Кримські татари: від етногенезу до державності : дослідження / Г. Абдулаєва. – Київ : Гамазин, 2021. – С. 314-326.
М948-5
63.3(4УКР)
Е64
Дашкевич Я. Депортація кримськотатарського народу 1944 // Енциклопедія історії України. – Київ, 2008. – Т. 5. – С. 383-385.
М896-10
92.0(4УКР)
Е64
Кандимов Ю. Кримськотатарська література [після депортації] // Енциклопедія сучасної України. – Київ, 2014. – Т. 15. – С. 459-460.
* * *
Художня література по даній темі:
В6348
821.161.2
С 50
Смирнова Н. Крим Керіма : повість / Н. Смирнова. – Київ : Портал, 2021. – 96 с.
Б49986
821.512.19
А60
Алядін Ш. Мердивен: кримськотатарська проза українською / Ш. Алядін. – Київ : Майстер книг, 2018. – 298 с. : іл.
Б48424
84(4УКР-5КРМ)6
К82
Крим, який ми любимо : антологія. – Київ : Пульсари, 2016. – 600 с. : фото. – (Державна програма – 2016).
Кирильчук О. Травма в культурній пам’яті кримських татар (на матеріалі роману Лілі Хайд «Омріяний край» // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. – 2017. – Вип. 43. Серія: Філологічні науки. – С. 26-29.
Семена М. «Світ Бекира Чобан-заде»: у Криму відроджують творчу спадщину жертв 1937 року – репресованих діячів кримськотатарської науки й культури // День. – 2012. – 13-14 лип. (№ 120-121). – С. 10.
* * *
Литвин В. Крим дружби, відчуження та ворожнечі // Голос України. – 2021. – № 89. – С. 12-13.
Бескид О. Депортація кримських татар = геноцид // Урядовий кур’єр. – 2020. – № 90 (15 трав.). – С. 2: фот.
Кульчицький С. Боротьба кримських татар за повернення на Батьківщину (1956 – 1989 рр.) // Український історичний журнал. – 2018. – № 2. – С. 75-109.
Бикова Т. Кримськотатарський аспект національної політики Кремля у Кримській АСРР (1921 – 1928 рр.) // Український історичний журнал. – 2018. – № 1. – С. 98-125.
Гуменюк О. Рекрутчина та еміграція в кримськотатарському фольклорному епосі // Слово і час. – 2017. – № 5. – С. 69-78.
Соболєва О. Соціально-побутові умови перших етапів репатріації кримських татар // Українознавство. – 2017. – № 1. – С. 109-118.
Бикова Т. Кримські татари в імперській Росії: витіснення з Батьківщини // Український історичний журнал. – 2017. – № 4. – С. 47-68.
Грабовський С. Як котилося «червоне колесо»: «Великий терор»: кримськотатарський вимір // День. – 2017. – 14-15 лип. – С. 20.
Світличний І. «Новый Крым с русским укладом»: депортація давніх народів півострова // Кримська світлиця. – 2017. – № 26. – С. 6-7.
Бикова Т. Б. Кримські татари в імперській Росії: витіснення з Батьківщини // Український історичний журнал. – 2017. – № 4. – С. 47-68.
Пасова Т. Крим: життя в атмосфері залякування та репресій // Віче. – 2016. – № 7/8. – С. 6-7.
Алієв Р. Рееміґрація кримських татар у 1860-х рр. // Український історичний журнал. – 2014. – № 4. – С. 94-99.
Кравчук О. Вигнання народу. До роковин трагедії кримських татарів // Українська літературна газета. – 2016. – 13 трав. – С. 19.
|
