| |
|
|
 Пошук по сайту
Віртуальні виставки
«Наснаги давала мала батьківщина»
(До 60-річчя з дня народження Олександра Ємця:
правознавця, політичного і державного діяча)
Віртуальна довідка
краєзнавчий відділ
Він назавжди залишився в пам’яті як неординарна особистість, талановитий політик та державний діяч, людина небайдужа до історії рідного краю та рідної землі. На жаль, так буває, що земний шлях людини закінчується раптово, занадто швидко. Але, за своє життя Олександр Ємець встиг зробити дуже багато.
Народився Ємець Олександр Іванович 1 січня 1959 року в селі Великі Медведівці Шепетівського району Хмельницької області у сім’ї директора сільської восьмирічки та сільської фельдшерки.
Свою трудову діяльність Олександр Іванович розпочав 1974 р. у колгоспі ім. Леніна у рідному селі. У 1976 р. вступив до Київського університету ім. Т.Г. Шевченка на філософський факультет, який закінчив у 1981 році за спеціальністю психолог. З 1981 по 1990 рік працював в органах внутрішніх справ вихователем у приймальнику-розподільнику для неповнолітніх, викладачем дитячої психології, науковим співробітником кримінологічної лабораторії. 1982 р. вступив на заочне відділення Київської вищої школи Міністерства внутрішніх справ СРСР імені Фелікса Дзержинського, який закінчив у 1989 р. за спеціальністю правознавець.
Політична діяльність:
Після обрання народним депутатом першого скликання у 1990 р. був обраний головою Комісії Верховної Ради України з прав людини.
З лютого по листопад 1992 р. – державний радник України з питань правової політики, голова колегії з питань правової політики Державної думи України.
Протягом 1993-94 рр. обіймав посаду Міністра у справах національностей і міграції України.
З листопада 1992 р. по вересень 1998 р. – радник Президента України з політично-правових питань.
З листопада 1994 до 1996 р. – член Конституційної комісії від Президента України, голова секції з проблематики виконавчої влади.
В 1995-1998 рр. – член наглядової ради ЗАТ ІК «Галицькі інвестиції», разом з Андрієм Садовим.
Олександр Ємець був Народним депутатом України 3-х скликань (1990–2001 роки), член Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку (з 1998), член Комітету з питань бюджету ПАРЄ (з 1998), з 14 травня 1998 року по 9 червня 1999 року заступник голови фракції НДП, з 1999 – уповноважений представник, заступник голови фракції партії "Реформи і Порядок" – Реформи-конгрес".
Жив Олександр Іванович в місті Києві. Загинув 28 січня 2001 року в автомобільній катастрофі. Похований на Байковому кладовищі
Нагороджений медаллю «За відмінну службу при охороні громадського порядку» (1986; за участь у ліквідації аварії на ЧАЕС) та орденом «За заслуги» I ступеня (серпень 2001, посмертно).
Про О. І. Ємця
(матеріал подано в зворотній хронологічній послідовності)
- Ємець Олександр Іванович // Юридичне Поділля: інформ.-довід. вид. – Хмельницький, 2007. – С. 214-215.
- Нетудихата Т. І плакали у січні квіти…: пам’яті відомого укр. політика Олександра Ємця. – К.: «МП Леся», 2003. – 256 с.
- Малаш М. Прийшов, сказав, підкорив // Україна. – 2001. - № 2. – С. 8-10.
- Ємець Олександр Іванович // Юридична енциклопедія: в 6-ти т. / ред. кол. : Ю. С. Шемшученко, Ф. Г. Бурчак, М. П. Зяблюк та ін. - Київ, 1998. - Т. 2 : Д – Й. – С. 418 : фото.
|
|
