Закрити
фото
logo

 
free wifi Безкоштовний
Wi-Fi доступ
в бібліотеці
Фото тижня Фото тижня
Дослідник Голодомору 1932-1933 рр. Віталій Мацько розповідає про трагедію голоду в Україні та його наслідки.
Сучасні бібліотеки Хмельниччини
нові надходження
Як нас знайти:
29000, м. Хмельницький,
вул. Героїв Майдану, 28
тел./факс: (0382) 79-47-31
тел.: 65-80-84
e-mail: library@ounb.km.ua
 
Пошук
X

Віртуальні виставки


«На білім світі щастя є»
До 65-річчя від дня народження Миколи Васильовича Гнатюка



Микола Васильович Гнатюк – видатний співак, народний артист України, один з найтаємничіших співаків нашої естради. Його слава злетіла до небес, ледь він виконав «Танець на барабані», «Малиновий дзвін», «Дівчина із квартири 45», «Птах щастя». Пройшов вже не один десяток років, а ці пісні залишаються популярними і сьогодні.

Микола Васильович Гнатюк

Микола Васильович Гнатюк народився 14 вересня 1952 року в с. Шарлаївка (тепер с. Волиця) Теофіпольського району Хмельницької області в родині колгоспника. Батько Василь Харитонович у Шарлаївці працював завідуючим фермою, бригадиром колгоспу, а після закінчення школи підготовки колгоспних кадрів – головою колгоспу в с. Монастирок Ярмолинецького району. Мати Анастасія Тарасівна працювала вчителькою початкових класів.

Після закриття Шарлаївської початкової школи батьки Миколи Васильовича переїхали у с. Немирівку Старокостянтинівського району. У Старокостянтинові Микола закінчив загальноосвітню середню і семирічну музичну школи. Після закінчення школи Микола Гнатюк успішно вступив до Рівненського педагогічного інституту на музично-педагогічний факультет. Уже тоді він був впевнений, що хоче пов'язати своє життя з музикою, і мав намір будь-що реалізувати цю мрію.

Своє сходження на творчий Олімп музикант почав з ансамблю під назвою «Ми – одесити». Не переставав співати він і під час служби в Радянській армії, демонструючи свої вокальні таланти в ансамблі восьмої загальновійськової гвардійської армії, організованій на базі групи радянських військ в німецькому місті Веймарі.

Демобілізувавшись з армії, Гнатюк почав брати уроки в студії Ленінградського мюзик-холу, одночасно з цим отримавши унікальну можливість гастролювати по різних містах СРСР у складі популярного вокально-інструментального ансамблю під назвою «Дружба».

Микола Васильович працював в Ленінградському і Київському мюзік-холах, в Укрконцерті та Донецькій філармонії.

З 1986 по 1994 роки працював солістом Хмельницької обласної філармонії. За період роботи в Хмельницькому підготував нову концертну програму, ряд творів записав на Республіканському і Всесоюзному радіо, Українському та Центральному телебаченні.

Незважаючи на те, що артист вже з юних років працював в музичній індустрії, справжня популярність до нього прийшла в 1978 році. Тоді він заслужено посів перше місце на українському конкурсі артистів естради, що проводився в Запоріжжі. Рік по тому Гнатюк завоював третє місце на VI Всесоюзному конкурсі артистів естради, ця перемога відкрила йому дорогу за кордон. В 1980 році пісня Д. Тухманова «Я з тобою танцюю» принесла йому Гран-прі конкурсу естрадної пісні в Дрездені, а «Танець на барабані» Р. Паулса – перше місце фестивалю Інтербачення в Сопоті.

Саме на кінець 1970-х – початок 1980-х років припав пік популярності артиста. Виконані ним пісні «Танець на барабані», «Дівча з квартири 45», «Якщо місто танцює», «Птах щастя» і багато інших звучали з радіоприймачів по всьому Радянському Союзі. Людям подобалися легкі мелодії пісень Гнатюка, а також прості і приємні тексти до них.

https://www.youtube.com/watch?v=PMI_6rANr8A

На піку своєї кар'єри артист не тільки займався сольною творчістю, а й активно співпрацював з безліччю ансамблів. Так в числі його музичних «партнерів» значилися вокально-інструментальні ансамблі «Мрія» і «Мальви», а також джаз-роковий колектив «Кросворд». Саме з «Кросворд» виконавець випустив свою першу сольну платівку, що включала в себе переклади французьких пісень.

Для запису другого свого альбому Микола Гнатюк запросив ташкентський ансамбль під назвою «Лабіринт». Платівка вийшла в 1985 році і складалася з пісень, написаних Євгеном Ширяєвим.

Незабаром артист познайомився з композитором Олександром Морозовим, якому належало зіграти величезну роль в його творчій кар'єрі.

Микола Васильович Гнатюк

Саме йому він зобов'язаний наявністю в своєму репертуарі відомої пісні «Малиновий дзвін», компанію у виконанні якої йому склала Наталія Варлей. В кінці 1980-х років були випущені платівки «Малиновий дзвін» і «Не покинь мене», що стали найуспішнішими записами Гнатюка. Кращі пісні музиканта перетворювалися на хіти всесоюзного масштабу і багато з них до цих пір є улюбленими у старшого покоління.

В кінці 80-х років минулого століття Микола Васильович, випустивши в цілому п'ять платівок і ставши одним з найпопулярніших артистів Радянського Союзу, несподівано на кілька років залишає українську естраду. За сімейними обставинами він проживає в Федеративній Республіці Німеччині.

Тріумфальне повернення артиста почалося в 1993 році, коли він записав пісню «Час рiкою пливе». Композиція, незважаючи на тривалу відсутність Миколи Гнатюка на естрадному небосхилі, отримала величезну популярність і стала загальнонародним хітом. Влітку 1996 року артист випустив однойменний альбом – вже не платівку, а CD і касету.

Ще однією популярною піснею періоду повернення Гнатюка стала композиція «Ой, смерека!», присвячена особливій породі струнких мальовничих ялин, які ростуть в Карпатах. Зараз в Закарпатті цю пісню вважають практично своєрідним гімном регіону. Компаньйоном у виконанні даної композиції на концертах для артиста неодноразово ставав його брат.

https://www.youtube.com/watch?time_continue=74&v=xhu2sViciug

У 1999 році у 47-річному віці Микола Васильович звернув пильну увагу на духовну складову свого життя і вступив в Бєлгородську духовну семінарію на місіонерське відділення. У його репертуарі з’являються пісні духовного змісту. Один з останніх музичних альбомів співака називається «Господи, помилуй», а остання версія альбому доповнена новими композиціями і перевидана під назвою «Господи, спаси, сохрани». В альбом увійшли такі пісні, як «Мала Батьківщина», «Віра», «Пора покаянна», «Аве Марія», «Ксенія Блаженна», «Пісня про Святого Миколая». У ролі видавця альбому виступила Свято-Успенська Почаївська лавра.

У 1998 році про естрадну творчість музиканта створено музичний телефільм «Час рікою пливе». Режисер фільму Людмила Павловська, редактор Ляна Довгопола. Фільм – це розповідь про дитячі і юнацькі роки, про рідну землю, про творче зростання естрадного співака, народного артиста України Миколи Васильовича Гнатюка.

Сьогодні Микола Васильович іноді з'являється на телебаченні, а також часом дає концерти, переважно в Україні.

Нагороди і почесні звання

У 1980 році йому присвоєно звання «Заслужений артист України», а у 1988 році – «Народний артист України». У 2006 році Микола Васильович був удостоєний Ордена Франциска Скорини, який йому вручили за вагомий особистий внесок у розвиток українсько-білоруських культурних зв'язків.

У 2002 році Миколі Гнатюку було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Могильова» за великий внесок у розвиток національних культур Білорусії та України.

Дискографія

1980 – міні-альбом «Микола Гнатюк і група «Кросворд»

1980 – міні-альбом «Микола Гнатюк і ансамбль «Лабіринт»

1981 – платівка «Танець на барабані»

1988 – платівка «Малиновий дзвін»

1989 – платівка «Не покинь мене»

1996 – платівка «Час рiкою пливе»

2005 – платівка «Господи, спаси, сохрани»

2006 – платівка «Знов»

2011 – платівка «Золотий альбом».


Література

  1. Гнатюк Микола Васильович / А. І. Муха // Композитори України та української діаспори: довідник. – Київ: Муз. Україна, 2004. – С. 69.
  2. Гнатюк Микола Васильович / упоряд. А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський; за ред. А. В. Кудрицького // Мистецтво України: біогр. довід. – Київ: Укр. енциклопедія, 1997.– С. 156.
  3. Гнатюк Микола Васильович / упоряд. М. Г. Лабінський, В. С. Мурза; за ред. А. В. Кудрицького // Митці України: енциклопедичний довід. – Київ: Укр. енциклопедія, 1992. – С. 165.
  4. Гордон Д. И. Николай Гнатюк: «В Сопоте я был подвергнут просто немыслимой атаке со стороны одной певицы – назовем ее Алла. Она звала меня в ночь на поиски приключений…» / Д. И. Гордон // Звезды эстрады. – Харьков: Фолио, 2005. – С. 47-66.
  5. Горенко-Баранівська Л. І. Гнатюк Микола Васильович / Л. І. Горенко-Баранівська // ЕСУ. – Київ, 2006. – Т. 5. – С. 709.
  6. Лепша І. Д. Микола Гнатюк у дзеркалі преси / І. Д. Лепша // 100 облич української естради. – Чернівці: Молодий буковинець, 2010. – С. 184-187.
  7. Рудаков М. І. Микола Гнатюк: «Все буде добре!» / М. І. Рудаков // Автографи майстрів. – Київ: МДФ «Українська хата», 2005. – С. 27-28.
  8. ***

  9. Білаш М. «Моє життя вдалось»: співак М. Гнатюк відзначив 60-річний ювілей / М. Білаш // Пенс. кур’єр. – 2012. – 28. – С. 15.
  10. Гнатюк Н. От «Барабана» до Бога / беседу с нар. арт. Украины вел М. Садчиков / Н. Гнатюк // Труд. – 2004. – 19 нояб. – С. 25.
  11. Гнатюк Н. «В Сопоте я был подвергнут просто немыслимой атаке со стороны одной певицы – назовем ее Алла / беседу с народным артистом Украины вел Д. Гордон / Н. Гнатюк // Бульвар. – 2002. – № 37. – С. 11-12.
  12. Для щирості в ефірі не тісно: [Підготовлено новий відеофільм про М. Гнатюка «З вірою і надією»] // Молодь України. – 2002. – 25 січ. – С. 6.
  13. Гнатюк Н. «В самых знаменитых столицах мира я не пробовал такого лакомства, как слегка прибитые морозом сливы из колхозного сада…» / беседу вела Т. Нетудыхата / Н. Гнатюк // Факты. – 2000. – 18 нояб. – С. 6.
  14. Лобановская А. Новый Николай Гнатюк, который нашел свою «птицу счастья» / А. Лобановская // Правда Украины. – 2000. – 3 нояб. – С. 7.
  15. Гнатюк М. «Сцена – це зовсім не храм. Тому й залишаю її / розмову вела Ю. Косинська // Молодь України. – 1999. – 9 груд. – С. 4.
  16. Слободянюк Т. Барабанщик став філософом і тепер служить істині і власному серцю / Т. Слободянюк // Поділ. вісті. – 1999. – 14 жовт. – С. 4.
  17. Білякова Л. Микола Гнатюк вирішив залишити сцену / Л. Білякова // Україна і світ сьогодні. – 1999. – № 46. – С. 15.
  18. Полищук Т. Блуждающая звезда Николая Гнатюка / Т. Полищук // Независимость. – 1999. – 2 апр. – С. 14.
  19. Гнатюк Н. «Профессионализм нужен в футболе, а на сцене важна искреность» / беседу с певцом вела М. Зубарева // Всеукр. ведомости. – 1997. – 11 дек. – С. 14.
  20. Гнатюк Н. «Я уезжал, чтобы разобраться в себе» / беседу с народным артистом Украины вела М. Разик // Правда Украины. – 1997. – 1 апр. – С. 3.
  21. Гнатюк Н. «В детстве я нашел крест» / беседу с народным артистом Украины вел Р. Новакович // Зеркало недели. – 1996. – 6 апр. – С. 16.
  22. Гнатюк Н. «Если бы я захотел быть другим, у меня бы получилось…» / разговор с артистом вел А. Ягольник // Киев. ведомости. – 1996. – 22 февр. – С. 10.
  23. Гнатюк Н. «Я – бегун на длинные дистанции» / интервью с артистом эстрады записала Г. Дегтярева // Правда Украины. – 1996. – 22 фев. – С. 4.
  24. Сингаївський М. Час рікою пливе: [Під такою назвою знято фільм про творчість народного артиста України М. Гнатюка] / М. Сингаївський // Дем. Україна. – 1994. – 5 лист. – С. 5.
  25. Сингаївський М. Чаром голосу і слова: до творчого портрета народного артиста України Миколи Гнатюка / М. Сингаївський // Дем. Україна. – 1993. – 14 верес. – С. 4.
  26. Мишко Л. Гвоздики для Миколи: [Концерт народного артиста України М. Гнатюка у Хмельницькому] / Л. Мишко // Проскурів. – 1993. – 16 січ. – С. 2.
  27. Бабенко В. Співає «дует Гнатюків» / В. Бабенко // Сіл. вісті. – 1992. – 5 серп. – С. 3.
  28. «Є велике благо жити…» / розмову з народним артистом України М. Гнатюком вела С. Кабачинська // Рад. Поділля. – 1991. – 19 квіт. – С. 3.
  29. Токарев Ю. Микола Гнатюк. Грані руху / Ю. Токарев // Культура і життя. – 1988. – 10 лип. – С. 4.
  30. Білейчук Б. Микола Гнатюк зблизька… / Б. Білейчук // Рад. жінка. – 1988. – № 5. – С. 23.
  31. Вересень А. Подаруй душі крила: [Про заслуженого артиста УРСР М. Гнатюка] / А. Вересень // Молодь України. – 1988. – 13 лют. – С. 4.
  32. Покотило М. Здрастуй, рідний край!: [Про заслуженого артиста УРСР М. Гнатюка] / М. Покотило // Корчагінець. – 1987. – 17 січ. – С. 17.
  33. Шрамко І. Пісня щира і прекрасна: [Про творчий портрет заслуженого артиста УРСР М. Гнатюка] / І. Шрамко // Молодь України. – 1984. – 25 верес. – С. 4.
  34. Мусина М. Выбери песню: [Про заслуженого артиста УССР М. Гнатюка] / М. Мусина // Смена. – 1983. – № 20. – С. 34.
  35. Воеводин Л. Комсомол – судьба моя: [Про заслуженого артиста УРСР М. Гнатюка] / Л. Воеводин // МЖ. – 1982. – № 10. – С. 17.
  36. Ковтун Г. Весняний водограй: [Про заслуженого артиста УРСР М. Гнатюка] / Г. Ковтун // Рад. Україна. – 1982. – 1 трав. – С. 4.
  37. Швачко Т. Народжується пісня: [Про заслуженого артиста УРСР М. Гнатюка] / Т. Швачко // Україна. – 1981. – № 3. – С.16.
  38. Чепригина С. Николай Гнатюк / С. Чепригина // Телевидение. Радиовещание. – 1980. – № 12. – С. 31.
  39. Токачов Ю. Микола Гнатюк, соліст мюзик-холу / Ю. Токачов // Україна. – 1980. – №4. – С. 23.
  40. Гнатюк Н. Найти свою песню / беседу с певцом вел Н. Батаен // Комс. правда. – 1980. – 30 нояб. – С. 4.
  41. Кабачинська С. І здобутки, і перспективи: [Про заслуженого артиста УРСР М. Гнатюка] / С. Кабачинська // Рад. Поділля. – 1979. – 25 квіт. – С. 4.

Інтернет – ресурси

  1. Гнатюк Микола Васильович: [електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія: сайт. – Режим доступу:https://uk.wikipedia.org/wiki/Гнатюк_Микола_Васильович – Назва з екрану. – Мова укр. – Дата звернення: 8.09.2017.
  2. Гнатюк Микола: [електронний ресурс] // Золотий Фонд української естради: сайт. – Режим доступу: http://www.uaestrada.org/spivaki/gnatjuk_mikola/ – Назва з екрану. – Мова укр. – Дата звернення: 8.09.2017.

 

Сайт розробив: Гриняк Олександр
завідуючий відділом інформаційних технологій
Хмельницької ОУНБ
e-mail: cooler.green@gmail.com