Пошук по сайту

Віртуальні виставки

Повнотекстова довідка

«Андрій Мельник – борець за українську незалежність»

Андрій Мельник – полковник армії УНР, голова Проводу Українських Націоналістів, борець за незалежність України, активний учасник української революції 1917 – 1920 років, знакова особистість в українській історії та її національно-визвольному русі.

Андрій Мельник народився 12 грудня 1890 року в Якубовій Волі на Дрогобиччині у селянській родині. Його батько — Атанас Мельник, свідомий активіст національного руху, мати — Марія Коваль. А. Мельник навчався в народній школі в Самборі і Дрогобичі, а з 1900 по 1905 роки в гімназії в Дрогобичі, а згодом у гімназії в Стрию, яку закінчив у 1910 році.

З 1912 по 1914 роки навчався у студії у Високої Школи Земельної Управи у Відні.

Основи національної свідомості й патріотизму сформувалися в рідній оселі, де особливо шанували Івана Франка, та наслідували живий приклад батька, який був не лише добрим господарем, а й відомим громадським діячем.

Бойовий гарт отримав у легіоні Українських Січових Стрільців, який під час Першої світової війни воював проти російської армії на території Галичини. Саме там проявився його непересічний талант як військового організатора. Спочатку А. Мельнику довірили керівництво чотою, а згодом він очолив сотню стрільців УСС.

У бою за Бережани на горі Лисоня Андрій Мельник потрапив у російський полон. Тут він познайомився з Євгеном Коновальцем, із яким буде пов’язана більша частина його життя.

У 1917 р. втікає з полону до Києва. Разом із Є. Коновальцем формує Галицько-Буковинський курінь, згодом перетворений на курінь Українських Січових Стрільців, а потім – в полк, дивізію і корпус.

У роки української революції – організатор Січових стрільців, начальник штабу осадного корпусу, петлюрівський полковник, начальник штабу діючої армії УНР.

19 грудня 1918 року Директорією Української Народної Республіки йому було присвоєно звання отамана армії УНР.

Самостійність і повна незалежність України були наріжним каменем державницького світогляду Андрія Мельника.

Після встановлення влади більшовиків в Україні в 1920 – 21 рр. – інспектор військових місій УНР у Празі. В 1922 повернувся в Галичину, де став співзасновником Української військової організації (УВО) разом з Є. Коновальцем.

Після від’їзду Є. Коновальця з Галичини А. Мельник став крайовим командантом. У лютому 1924 року за діяльність в УВО Андрія Мельника заарештувала польська поліція і покарала 4 роками ув’язнення. Після звільнення продовжував займатися громадсько-політичною діяльністю.

Андрій Мельник був соратником Євгена Коновальця і після його вбивства у 1938 році став головою Проводу Українських Націоналістів. На початку 1940-го, після розколу ОУН, очолив одну з фракцій організації.

У роки німецької окупації України Мельник послідовно відстоював ідею створення української незалежної держави, за що потрапив під арешт, а з 1944-го був ув’язнений в концтаборі Заксенхаузен. Після звільнення у 1945 р. жив у Німеччині та Люксембурзі.

У 1947 р. на Третьому Великому Зборі Українських Націоналістів Мельник обраний довічним Головою Проводу Українських Націоналістів (ПУН).

Післявоєнний період свого життя Андрій Мельник присвятив боротьбі за консолідацію емігрантських сил, зокрема у 1946 р. створив Координаційний український комітет, а в 1948 р. – Українську національну раду. У 1957 р. висунув ідею створення світового конгресу українців і союзу українців, реалізовану в 1967 р. зі створенням Світового Конгресу Вільних Українців.

Помер Андрій Мельник 1 листопада 1964 року у Клерво (Велике герцогство Люксембург).

7 листопада 1964 року на міському цвинтарі Боневуа у Люксембурзі відбулось поховання полковника Андрія Мельника, на якому були присутні сотні українців. 31 жовтня 1965 р. відкрито й освячено пам’ятник на могилі А. Мельника.

Іменем Андрія Мельника названі вулиці в багатьох містах України: Львові, Дрогобичі, Дубно, Жмеринці, Білій Церкві, Івано-Франківську, Черкасах, Калуші та Рівному. У відділі історії музею «Дрогобиччина» створено «Меморіальну кімнату Андрія Мельника», яка присвячена життю та діяльності голови Проводу.

Андрій Мельник є одним з героїв роману «Країна Ірредента» Романа Іваничука.

У 2017 р. пам’ятник Андрію Мельнику встановлений в Івано-Франківську.

У Львівській області 2020 рік проголошено «роком Андрія Мельника».

Література з фондів бібліотеки

Б34154

63.3(4УКР)

Д36

Романюк О. Мельник Андрій Атанасович // Державні, політичні та громадські діячі України: політичні портрети : навч. посіб. Кн. 1 / заг. ред. М. І. Панов. – Київ, 2002. – С. 326-328.

А41209

63.3(4УКР)6

Д58

Мельник Андрій // Довідник з історії України: А-Я : посіб. для серед. загальноосвіт. навч. закл. / Ін-т іст. дослідж. Львів. нац. ун-ту ; ред. І. Підкова, І. Шуст. – 2-е вид, доп. і доопр. – Київ : Генеза, 2001. – С. 461.

М948-6

63.3(4УКР)

Е64

Мельник Андрій Атанасович // Енциклопедія історії України : в 10 т. / ред. рада : В. М. Литвин (голова ради); редкол. : В. А. Смолій (голова); НАН України, Ін-т історії України НАН України. – Київ : Наукова думка, 2003 – 2013.

Т. 6. – 2009. – С. 597.

М896-20

030(477)

Е64

Мельник Андрій Атанасович // Енциклопедія Сучасної України/ НАН України, Наук. т-во ім. Т. Шевченка, Ін-т енцикл. дослідж. НАН України. – Київ. – 2001.

Т. 20. – 2018. – С. 104-105.

Б42107

63.3(4УКР)

Ж91

Журавльов Д. Андрій Атанасович Мельник // Журавльов Д. В. Хто є хто в українській історії / Д. В. Журавльов. – Харків, 2011. – С. 368-371.

Б46479

84(4УКР)6

І-19

Іваничук Р. Країна Ірредента : політ. роман / Р. І. Іваничук. – Київ : Ярославів Вал, 2008. – 192 с.

А26596

63.3(4УКР)6

К71

Косик В. Розкол ОУH (1939 – 1940) : зб. док. / В. М. Косик ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, Ін-т українознавства НАН України. – 2-е вид., випp. i доп. – Львiв : ІУ, 1999. – 136 c.

А22609

63.3(4УКР)6

М 48

Андрій Мельник : спогади та документи / гол. ред. М. Луків. – Київ : Фундація ім. О. Ольжича, 1995. – 352 с.

Б25030

63.3(4УКР)6

М 64

Мірчук П. Революційний змаг за УССД: хто такі «бандерівці», «мельниківці», «двійкарі». Т. 1 / П. Мірчук. – Нью-Йорк–Торонто–Лондон : Союз Українських політв’язнів, 1985. – 222 с.

А22077

63.3(4УКР)6

О-90

Пундик Ю. Вояк – філософ // ОУН: минуле і майбуття. – Київ, 1993. – С. 45-49.

Б33618

63.3(4УКР)6

П78

Мельник Андрій Атанасович // Провідники духовності в Україні : довідник / ред. І. Ф. Курас. – Київ, 2003. – С. 68-69.

Б35275

63.3(4УКР)

С81

Андрій Мельник // 100 найвідоміших українців : довідкове видання / ред. Ю. В. Павленко. – 3-тє вид., випр. і доп. – Київ, 2005. – С. 491-503.

Б41811

92(4УКР)

У45

Мельник Андрій // Україна від А до Я: сучасний енциклопедичний словник / уклад. О. М. Кожушко. – Харків, 2009. – С. 345.

В4451

63.3(4УКР)6

Х76

Хома І. Січові стрільці. Створення, військово-політична діяльність та збройна боротьба Січових Стрільців у 1917 – 1919 рр. / І. Я. Хома. – Київ : Наш час, 2011. – 104 с.

***

1. Андрій Мельник – голова ОУН (М) і борець за незалежність України // Українське слово. – 2016. – 15-21 черв. – С. 4-5.
2. Андрій Мельник зблизька // Літературна Україна. – 1995. – 5 жовт. – С. 3.
3. Вассиян Ю. Велика людина // Українське слово. – 2010. – 17-23 листоп. – С. 4-5.
4. Веремійчук О. 12 грудня виповнюється 105 років від дня народження Андрія Мельника // Українське слово. – 2015. – 9-15 груд. – С. 1.
5. Виханський Б. Феномен Андрія Мельника // Українське слово. – 2009. – 11-17 листоп. – С. 4.
6. В Івано-Франківську відкрили пам’ятник голові проводу ОУН Андрію Мельнику // Українська культура – 2018. – № 1. – С. 22-23.
7. Капустянський М. Полковник Андрій Мельник: воїн і соборник // Українське слово. – 2011. – 7-13 груд. – С. 3.
8. Ключак В. Очищення історичних джерел: полковник Андрій Мельник // День. – 2019. – 28 листоп. – С. 9.
9. Кучерук О. Людина із шовку і сталі: Андрій Мельник 1890 – 1964 // Українське слово. – 2010. – 1-7 груд. – С. 4-5.
10. Плав’юк М. Великий полковник // Українське слово. – 2003. – 24 квіт. – С. 6.
11. Червак Б. Андрій Мельник – воїн-державник // Українське слово. – 2009. – 14-20 жовт. – С. 6, 7.
12. Червак Б. Полковник Андрій Мельник і організація українських націоналістів // Українське слово. – 1994. – 3 листоп. – С. 5.
13. Червак Б. Провідник ОУН – Андрій Мельник // Українське слово. – 1999. – 9 груд. – С. 1-2.
14. Черкаська Г. Геній такту : Андрію Мельнику – 125 років // Українське слово. – 2015. – 16-22 груд. –С. 3.
15. Чіпко М. Довірена особа Андрія Мельника // Українське слово. – 2009. – 28 жовт. – 3 листоп. – С. 3, 7.
16. Чорноморець М. Андрій Мельник і світове українство // Українське слово. – 2008. – 24-30 груд. – С. 1, 2.
17. Шаповал Ю. Андрій Мельник: «Будіть віру в прийдешнє»: військовий і політичний діяч, лідер ОУН (М) // День. – 2019. – 15-16 листоп. – С. 14-15.
18. Шиманська Г. Полковник Андрій Мельник: воїн і будівничий : (до 102-ї річниці з дня народження голови Проводу Українських Націоналістів) // Українське слово. – 1993. – 22 січ. – С. 4.

Інтернет-ресурси

1. Андрій Мельник: «Будіть віру в прийдешнє» [Електронний ресурс] // Газета «День» : сайт. – Режим доступу : https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/andriy-melnyk-budit-viru-v-pryydeshnye
2. Мельник Андрій Атанасович [Електронний ресурс] // Енциклопедія Сучасної України : сайт. – Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=66256
3. Мельник Андрій - голова ОУН (М) і борець за незалежність України [Електронний ресурс] // Герої України : сайт. – Режим доступу: http://heroes.profi-forex.org/ua/melnik-andrij-atanasovich