Пошук по сайту

Віртуальні виставки

Барви осіннього саду

Валерій Олександрович Шевчук (20 серпня 1939, Житомир) — український письменник-шістдесятник, майстер психологічної і готичної прози, автор низки літературознавчих та публіцистичних праць, інтерпретатор українського літературного бароко.

Шевчук Валерій Олександрович народився 20 серпня 1939 р. у родині шевця в Житомирі. Після закінчення в 1956р. школи хотів стати геологом, але, розчарувавшись у геології, поїхав до Львова вступати в Лісотехнічний інститут. Не вступив і повернувся додому. Працював при ремонті Житомирського сільськогосподарського інституту будівельним підсобником. У цей період захоплювався вивченням літератури, зокрема української. Особливе враження справили на майбутнього письменника книга Д. Багалія «Григорій Сковорода — український мандрований філософ» і твори І. Франка, що, за висловом самого Шевчука, «встановило основи мого світогляду. Я почав розуміти й вивчати українську літературу за методологією І. Франка, а Г. Сковорода став для мене учителем життя».

У 1957 р. В. Шевчук закінчив технічне училище і був відправлений на роботу на бетонний завод. У 1958р. він вступив на історико-філософський факультет Київського університету. Навчаючись, налагодив стосунки з літературними студіями: «Січ» (студія імені В.Чумака) і «Молодь», писав вірші, з 1960р. почав писати новели.

У 1961р. В. Шевчук дебютував оповіданням «Настунька» про Т. Шевченка в збірнику «Вінок Кобзареві», що вийшов у Житомирі. Навесні 1961р. літературна студія «Січ» видала стінну газету «Заспів», в якій було надруковано оповідання В. Шевчука «Щось хочеться» (пізніша назва «Кілька хвилин до вечора» — збірка «Долина джерел»). На те оповідання був гострий відгук в університетській газеті «За радянські кадри». За газету «Заспів», де був намальований Т. Шевченко із зеленими вусами, Шевчука хотіли вигнати з університету, тягали до КДБ, допитували, але виключили художника, який малював ту газету.

У 1961 р. В. Шевчук написав 18 коротких новел і першу статтю «С. Васильченко в Коростишівській семінарії» для житомирського збірника, наступного року написав 20 новел, частину з яких надрукував переважно в журналах «Вітчизна» та «Літературна Україна». Деяким з них судилося бути перекладеними іншими мовами, а одна — «Вона чекає його, чекає» — була навіть пізніше екранізована (І. Жилком як студентська робота).

Після закінчення університету В. Шевчук був відправлений до Житомира власним кореспондентом газети «Молода гвардія» В листопаді був взятий до армії, служив у Мурманській області. В армії знову почав писати вірші, не припиняючи роботи над прозою.

Повернувся додому у 1965р. саме в той час, коли почалися масові політичні арешти серед української інтелігенції, був у кінотеатрі «Україна», протестуючи проти масових репресій. У вересні влаштувався в науково-методичний відділ музеєзнавства, який містився в Києво-Печерській лаврі (враження від цієї роботи відбилися в повісті «Голуби під дзвіницею»).

У 1966 р. закінчив повість «Середохрестя», в якій відбив враження від студентського життя. Арештували його брата, тому Валерій змушений був звільнитися з роботи (причиною арешту брата було те, що він вирішив набрати в друкарні й відбити для себе як пам'ятку часу статтю про процес над Погружальським. За це брат дістав п'ять років концтабору суворого режиму).

У 1967р. вийшла книжка «Серед тижня». В. Шевчук став членом Спілки письменників України.

У 1969р. він написав повість «Золота трава» (надрукована в 1984р.) і перший варіант повісті «Мор», до якої повернувся в 1980р. і зробив остаточну редакцію в 1983р. Писав історичні й фольклорно-фантастичні оповідання, статті, вийшла книжка «Вечір святої осені», в якій було надруковано вісім нових оповідань.

У важкі сімдесяті роки твори письменника майже не друкували, тому він змушений був писати «для себе». Протягом 1979-1999 pp. В. Шевчук видав книги: «Крик півня на світанку» (1979), «Долина джерел» (1981), «Тепла осінь» (1981), «На полі смиренному» (1983), «Дім на горі» (1983), «Маленьке вечірнє інтермеццо» (1984), «Барви осіннього саду» (1986), «Три листки за вікном» (1986), «Камінна луна» (1987), «Птахи з не видимого острова» (1989), «Дзиґар одвічний» (1990), «Дорога в тисячу років» (1990), «Панна квітів» (1990), «Із вершин та низин» (1990), «Стежка в траві. Житомирська сага» (у 2 т., 1994), «У череві апокаліптичного звіра» (1995), «Козацька держава. Етюди до історії українського державотворення» (1995), «Око прірви» (1996), «Жінка-змія» (1998), «Юнаки з вогненної печі» (1999), «Біс плоті» (1999) та ін.

У 1986 р. В. Шевчуку присвоєне звання «Заслужений діяч польської культури», наступного року він був удостоєний Шевченківської премії за роман «Три листки за вікном».

З 1988 р. В. Шевчук — ведучий історичного клубу «Літописець» при Спілці письменників України. У 1999 р. винагороджений «Орденом князя Ярослава Мудрого» V ст.

На сьогоднішній день В. Шевчук — викладач Київського національного університету ім. Т. Шевченка, ведучий історико-суспільних циклових річних програм Українського радіо: «Козацька держава», «Київ, культурний і державний», «Загадки і таємниці української літератури», «Цікаве літературознавство».

В. Шевчук лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка, премії фонду Антоновичів, літературних премій ім. Є. Маланюка, О. Пчілки, О. Копиленка, І. Огієнка, премії в галузі гуманітарних наук «Визнання» (2001). Він є автором близько 500 наукових і публіцистичних статей з питань історії літератури, дослідником і перекладачем сучасною українською мовою творів давньоукраїнської літератури. Також він працює над актуалізацією старокиївської літературної тематики та літератури середньої доби: роман «На полі смиренному» (1982), роман-есей «Мисленне дерево» (1986), упорядкування в перекладах на сучасну літературну мову збірки любовної лірики 16 - 19 століть «Пісні Купідона» (1984), «Літопис Самійла Величка» у журналі «Київ» 1986 - 87, та інше.

29 листопада 2011 року була започаткована у Інституті філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка премія Валерія Шевчука (Премія Шевчука) — творча відзнака за кращу книгу прози, видану українською мовою за попередній календарний рік, вручається щороку в квітні на спеціальній урочистій церемонії в Інституті філології та журналістики Житомирського державного університету.

Шанувальникам творчості Валерія Шевчука пропонуємо перегляд творів, які знаходяться у фонді нашої бібліотеки.

***

1. У чеpевi апокалiптичного звipа: іст. повiстi та оповiд. / В. О. Шевчук. - Київ: Укр. письменник, 1995. - 203 c.


2. Козацька деpжава. Eтюди до iстоpiї укpаїнського деpжавотвоpення / В. О. Шевчук. - Київ: Абрис, 1995. - 389 c.


3. Око прірви: роман / В. О. Шевчук. - Київ: Укр. письменник, 1996. - 197 с.
4. Біс плоті: історичні повісті / В.О. Шевчук. - Київ: Твім інтер, 1999. - 360 с.
5. Тисяча років української суспільно-політичної думки: у дев'яти томах / Ред. Т. Гунчак, Упоряд. В.О. Шевчук. - Київ : Дніпро, 2001 –
   - Т. 2, Кн. 1 : (XVI ст.) / Ред. С.Л. Коба. - 2001. - 559 с.
   - Т. 2, Кн. 2 : (Перша половина XVII ст.) / Ред. С.Л. Коба. - 2001. - 536 с
   - Т. 3, Кн. 1 : (Третя чверть XVII ст.) / Ред. С.Л. Коба. - 2001. - 503 с.
   - Т. 3, Кн. 2: (Остання чверть XVII ст.- початок XVIII ст.) / Ред. С.Л. Коба. - 2001. - 575 с.


6. Мав дерзновення бути самим собою: бібліогр. нарис / В. О. Шевчук ; М-во культури і мистецтв України, Нац. Парлам. б-ка України. - К.: Нац. Парлам. б-ка України, 2002. - 112 с.
7. Вершинний твір українського бароко: літературознав. дослідж. "Енеїди" І. Котляревського / В.О. Шевчук. - Київ : Веселка, 2003. - 38 с.
8. Українські билини: Історико-літературне видання східнослов'янського епосу / упоряд., передм. В. О. Шевчука. - Київ : Веселка, 2003. - 247 с.
9. Художня галактика Валерія Шевчука: Постать сучасного українського письменника на тлі західноєвропейської літератури / Л. Б. Тарнашинська ; Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України. - Київ : Вид-во ім. Олени Теліги, 2003. - 223 с.
10. Діти козацької матері: історико-пригодницькі повісті та оповідання / Уклад. В.О. Шевчук. - Київ : Веселка, 2004. - 334 с. : іл.
11. Муза Роксоланська: українська література XVI–XVIII століть: У двох книгах / В.О. Шевчук. - Київ : Либідь.
    - Кн. 1 : Ренесанс. Раннє барокко. - 2004. - 398 с.
    - Кн. 2 : Розвинене бароко. Пізнє бароко. - 2005. - 726 с.


12. Марсове поле: героїчна поезія в Україні Х-почат. XIX ст. / Упоряд., вступ. ст. та прим. В.О. Шевчук, Худ. оформл. С.В. Піонтковський. - К. : Молодь, 2004. - 512 с.
13. Привид Мертвого дому: роман-квінтет / В.О. Шевчук. - К. : Пульсари, 2005. - 598 с.
14. Українські билини: Історико-літературне видання східнослов'янського епосу / Упоряд., обробка В.О. Шевчук, Худ. Б.О. Михайлов. - Київ : Веселка : ВУТ "Просвіта", 2005. - 247 с. : кольор.іл.
15. Слово многоцінне : хрестоматія укр. л-ри, створеної різними мовами в епоху ренесансу (др. пол. XV–XVI ст.) та в епоху бароко (кін. XVI–XVIII ст.) В 4-х кн. / Упоряд. В.О. Шевчук, Упоряд. В.В. Яременко, Кер. проекту В.В. Яременко. - Київ : Аконіт.
    - Кн. 1: Література епохи Ренесансу (др. пол. XV–XVI ст.). Література раннього бароко (80-ті рр. XVI–1632 р.). - 2006. - 800 с.
    - Кн. 2: Література високого Бароко (1632-1709 рік). - 2006. - 800 с.
    - Кн. 3: Література високого Бароко (1632-1709 рік). - 2006. - 800 с/
    - Кн. 4: Література пізнього Бароко (1709-1798 рік). - 2006. - 800 с


16. Воскресіння мертвих. Українська барокова драма : антологія / Уклад., перекл., прим. В.О. Шевчук. - Київ : Грамота, 2007. - 640 с.
17. Козацька держава як ідея в системі суспільно-політичного мислення XVI—XVIII ст. Кн. 1 / В.О. Шевчук. - Київ : Грамота, 2007. - 718 с. : іл.
18. Корені та парості: український генеалогікон / упоряд. В. О. Шевчук. - Київ: Либідь, 2008. - 472 с. : портр, мал.
19. Роман юрби: Хроніка "безперспективної" вулиці (1972-1991) / В. О. Шевчук; передм. Л. Б. Тарнашинська. - Київ : Унів. вид-во "Пульсари", 2009. - 622 с.


20. Просвічений володар: Іван Мазепа як будівничий Козацької держави і як літературний герой / В. О. Шевчук. - Київ : Либідь, 2011. - 464 с. : ил.


21. Дім на горі: роман / В. О. Шевчук. - Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. - 560 с


22. "Скарбниця потребна й пожиточна". Українські монастирські літописи, житія, повчання ченцям, чуда та інше / упоряд., вступ. ст. та комент. В. О. Шевчук. - Київ : Либідь, 2012. - 487 с. : фото.
23. Три листки за вікном: роман-триптих / В. О. Шевчук. - Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2012. - 700 с. : ил.


24. Птахи з невидимого острова: повісті / В. О. Шевчук. - Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2012. - 383 с. : ил.


25. Чотири романи: На полі смиренному. Око прірви. Мор. Сповідь / В. О. Шевчук. - Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2013. - 383 с. : ил.


26. Фрагменти із сувою мойр / В. О. Шевчук. - Київ : Либідь, 2014 –
    - Ч. 1 : Кросворд : роман. - 2014. - 264 с.
    - Ч. 2 : Театр прози : роман. - 2014. - 216 с.
    - Ч. 3 : Милий кохання тягар : роман. - 2014. - 216 с.
27. Місто Днів: поезії / В. О. Шевчук. - Київ : Либідь, 2014. - 528 с.
28. Порослий кульбабами дворик: у 2 кн. / В. О. Шевчук. - Тернопіль : Богдан, 2015 -
    - Кн. 1: Жовте світло вікон (1960-1964): невидані оповід. та новели. - 2015. - 272 с.
    - Кн. 2: Халабуда для коханки (1965-2006) : невидані оповід. та новели. - 2015. - 288 с.
29. На березі часу. Ті, котрі поруч. Спогади про митців і вчених / В. О. Шевчук. - Київ: Либідь, 2016. - 576 с. : фото.
30. Картини на провінційному тлі: невидані мікроромани / В. О. Шевчук. - Київ: КЛІО, 2017. - 528 с.


31. Свято неділі: невидані повісті / В. О. Шевчук. - Київ : КЛІО, 2017. - 400 с.


32. Картини на провінційному тлі: невидані мікроромани / В. О. Шевчук. - Київ: КЛІО, 2017. - 528 с.