Пошук по сайту

«Пам’ять про концтабори: історичний аналіз і уроки»

Андрій Попик, викладач Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту розкрив витоки формування нацистської репресивної системи, що стала одним із найстрашніших проявів тоталітаризму ХХ століття. Наголошено, що концентраційні табори перетворилися на інструмент масового терору, експлуатації та фізичного знищення людей за расовими, політичними й соціальними ознаками; через систему нацистських таборів пройшли мільйони людей, значна частина з яких загинула внаслідок нелюдських умов утримання, голоду, катувань і примусової праці.

Українські землі стали територією масового знищення єврейського населення, військовополонених, учасників руху опору та мирних жителів, діяла розгалужена мережа концтаборів, таборів військовополонених (шталагів і дулагів), гетто та місць масових розстрілів.

У контексті регіональної історії було висвітлено трагічні сторінки Хмельниччини. У період нацистської окупації 1941 – 1944 років на території області функціонували табори для військовополонених, гетто та транзитні пункти, через які проходили тисячі людей. Значна частина єврейського населення краю була знищена в місцях масових розстрілів або вивезена до таборів смерті. Наголошувалося, що збереження пам’яті про ці події є моральним обов’язком сучасного суспільства.

Під час заходу відбувся перегляд мультимедійної презентації, створеної на основі матеріалів міжнародних ресурсів Інституту вивчення та викладання Голокосту і прав людини ім. Ольги Ленгель та Меморіального музею Голокосту США.

Презентовано книжкову виставку «Концтабори: історія і пам’ять». Представлені наукові дослідження, мемуарна література та документальні видання висвітлюють трагедію нацистських концтаборів і долі їхніх в’язнів.