|
|
|
Пошук по сайту
Конференція «Бібліотеки як ключовий фактор для соціального спротиву та демократії в часи викликів безпеки»
Мої сподівання, враження, досвід
Лариса МАКТОВСЬКА,
провідний бібліотекар
КЗ «Центральна бібліотека» Віньковецької селищної ради
За сприяння Хмельницького обласного відділення ВГО УБА з 31 жовтня по 4 листопада 2022 року провідний бібліотекар КЗ «Центральна бібліотека» Віньковецької селищної ради Лариса Матковська взяла участь у конференції «Бібліотеки як ключовий фактор для соціального спротиву та демократії в часи викликів безпеки», яка відбулась у Ризі, Латвія.
Латвія та Молдова сьогодні стикаються з подібними викликами. Агресивне вторгнення Росії в Україну спричинило необхідність зміни ролі бібліотек як інформаційно-культурних центрів на охоронців місцевої демократії та прихильників громад. Бібліотеки беруть активну участь у медіаграмотності та боротьбі з дезінформацією, допомагаючи інтегрувати біженців з України. Розбудова місцевої стійкості є основою демократії.
Конференція відбувалася в рамках спільного проєкту «Бібліотекарі як промоутери місцевої демократії, розвитку та стійкості», очолюваний Латвійською платформою розвитку співпраці (LAPAS) у партнерстві з Національною бібліотекою Латвії, Національною бібліотекою Молдови та Відземським університетом прикладних наук, головна мета якої – обмін найкращими практиками роботи бібліотек Молдови та Латвії, щоб надихнути місцевих бібліотекарів і допомогти їм розвинути нові можливості для реагування на виклики та нові ролі. Учасники заходу – бібліотекарі, лідери місцевих громад, представники місцевої влади, громадських організацій.
Сумніви про те чи їхати чи ні не з’являлися, був лиш страх публічного виступу англійською, це був перший досвід. Але і його можна подолати, уявивши що я отримаю поїхавши і що найгірше може статися зі мною, думка про те, що мене там не намагатимуться четвертувати заспокоїла, ба навіть усміхнула. Тому усю свою невпевненість спакувала у тридцяти двох літрову торбину, а з нею і косметичку, ноут, дорожню книгу і вирушила у мандри. Автобус класу люкс дав змогу не лише отримати гарячий напій коли заманеться, а й переглядати фільми англійською. Передивившись кінострічки «Дедпул» і «1+1» зловила себе на думці, а коли це я дозволяла собі ось так просто сісти і нікуди не спішити, ні за що не переживати і просто бути в моменті.
Під час війни багато хто змінив свою модель поведінки, той початковий страх зник і більшість взялася просто робити все що можеш, на місці де ти є, з тим що маєш. І якщо ти сучасний бібліотекар, то ти не лише волонтер на всі руки, а й людина яка має за спиною бібліотечні крила і опенмайнд. Бібліотеки таки переформатувались, і стали або максимально продуктивними, або занепали через відсутність мотивації, чи невміння розставляти цілі та пріоритети, чи зневіри у собі, що я переживала за цей, такий важкий рік, декілька разів. Але вдалі книги, гарні друзі і добрі співробітники у «військовому коктейлі теперішнього буття» відіграють величезну роль і готові допомогти своїм професіоналізмом тільки ж попроси. Командною силою і духом на чолі з найтолерантнішим директором, який підштовхує, а не заганяє твою самооцінку під лавку, коли один плаче через сумну звістку, інший готується до конкурсу, третій готовий до майстер-класу, і ще декілька волонтерів уже працюють з читачами, можеш втриматись на плаву, і функціонувати навіть через сльози, які котяться що не щодень десь з глибини душі.
Ще раз собі нагадуєш, що формулювання не «чого я?» а «хто як не я?» дієвіше в рази. Хто як не кожен українець має робити те що в його силах, хто як не ми, очевидці, маємо розповідати світу що відбувається з нашою країною. Цьогоріч багато членів Української бібліотечної асоціації побували за кордоном, і це гарне відчуття брати участь у чомусь такому масштабному, працювати як один організм з лідерами, з активною молодю. Наше знайомство у цьогорічній Восьмій зимовій школі для молодих бібліотекарів надихнуло працювати у іншому руслі з іншими думками та з іншим підходом.
Перший день: Конференція та дві екскурсії.
На конференції, на стрім якого було зареєстровано близько трьох тисяч людей спікери говорили про важливість бібліотек, історію, чому важлива культурна спадщина та ідентифікація.
Російська пропаганда через канали телебачення присутні у Республіці Молдова і зараз, доповідає Даніела Галай експерт з медіаграмотності РМ. Так історично склалось, що російськомовного населення є багато як у Латвії так і в Молдові таке ж питання і в Україні, і мене це відверто дивує, я не сприймаю це як страшну проблему, але це додає роботи невизначеності ще років так на десять. Але зараз дуже важливо визначити для себе свою приналежність і таки демократично віднестись до чужого вибору.
Дуже приємно було чути що в бібліотеках, які брали участь у цій конференції є українська література, для роботи з переселенцями.
Латвійська національна бібліотека є національним культурним закладом, що знаходиться під керівництвом латвійського Міністерства культури. Це місце політичних та наукових зустрічей, місце у яких місцеві майстри записуються в чергу за рік щоб просести виставку своїх робіт. Це заклад у якому є спортзал, кафе, простора їдальня та медитаційна кімната.
Другий день: поїздка у Даугавпілс. День дискусій та рекомендацій.
Дискусія була про роль бібліотек, чому така непрестижна робота, як залучати молодь та що потрібно змінити у роботі бібліотек та яким має бути бібліотекар, як створювати та будувати місток довіри із місцевою владою. Найцікавіше, що яким має бути бібліотекар ми визначили досить швидко. Теоретично зуміли побудувати місток довіри, а от про залучення молоді та підняття престижу професії питання залишилось відкритим.
Третій день: екскурсія до народознавчого музею та зустріч з Даугавпілською активною молоддю, яких цікавить історія рідного краю, які активно працюють з українськими переселенцями, надають їм житло, роботу інформаційні послуги тощо. Від яких я дізналась про «українських гастрольорів» особи, які при можливості збирають грошову допомогу по всіх країнах та містах Європи.
Четрертий день: день медитації, обговорення підсумок за святковим обідом та довгоочікувана прогулянка Ригою.
Коли ти подорожуєш, завжди назад повертаєшся іншою, з іншими думками, іншими надіями та планами.
|
|