Закрити
фото
logo

 
Бібліотека українського воїна Збережи довкілля Щодо неприйнятності ідей федералізації України
Як нас знайти:
29000, м. Хмельницький,
вул. Героїв Майдану, 28
тел./факс: (0382) 79-47-31
тел.: 65-80-84
e-mail: library@ounb.km.ua
 
X

Пошук по сайту

Роман Шухевич і Поділля


Краєзнавча розвідка


Роман Шухевич і Поділля

В історії кожної нації є постаті, які визначають свою долю невіддільно від долі рідного народу і цю самопосвяту проносять через усе життя. До таких постатей відноситься і Роман Шухевич. Самопосвята на вівтар української національної ідеї висуває його на чільні позиції в націоналістичному підпіллі. Оцінюючи його роль у національно-визвольному русі. Степан Бандера відмічав: «До праці й боротьби за державу… Роман Шухевич став як перший з перших. Керувала ним свідомість, що боротьба українського народу за свою волю, за державну незалежність і за соборність є одна й неподільна».

(Бандера С. Командир-провідник // Літопис УПА. – Торонто; Львів, 2007. – Т. 45. – С. 245)

Революційна, повстанська, збройна, політична діяльність Романа Шухевича пов’язана зі створення Організації Українських Націоналістів (ОУН) і Української Повстанської Армії (УПА) та їхньою боротьбою проти всіх окупантів України.

У 1925 р. Роман Шухевич стає членом нелегальної Української військової організації, що згодом увійшла до складу Організації українських націоналістів, яку очолював Євген Коновалець. За свою діяльність був заарештований, перебував у польському концтаборі Березі Картузькій та у Львівській в’язниці.

Після звільнення (1937 р.) продовжував національно-визвольну боротьбу, увійшов до складу новоутвореного Революційного проводу ОУН на чолі зі Степаном Бандерою, де обійняв посаду крайового провідника ОУН на західноукраїнських землях.

Найбільше енергії спрямовує на організацію військових формувань, бо за його глибоким переконанням, яке він висловлював близьким: «Буде українська армія – буде Україна».

Роман Шухевич і Поділля

Досить складним питанням, що породило безліч міфів є співробітництво з гітлерівським режимом. Навесні 1941 р. німці погодилися на створення української військової частини. В ході комплектування військовий відділ був поділений на дві частини – спеціальний відділ «Нахтігаль» і організація «Роланд». Шухевич під псевдонімом «Тур» очолив «Нахтігаль», що перекладається як «соловейко». Саме завдяки «соловейкам» у Львові 30 червня 1941 р. було проголошено Акт відновлення державної незалежності України.

Після проголошення Акту німці опам’яталися, батальйон передали в безпосереднє підпорядкування німецькому командуванню і відправили в Проскурів, де особовий склад розмістився в будівлі теперішнього музичного училища. Відразу «соловейки» знесли пам’ятник Леніну, який стояв перед кінотеатром, що зараз носить ім’я Т.Г. Шевченка. Потім був Меджибіж, Летичів, Вінниця. Саме під Вінницею вони дізнаються, що гестапо заарештувало Степана Бандеру і Ярослава Стецько. Ілюзії щодо німецьких союзників, їх допомоги у створенні Української держави розвіялися остаточно.

Після взяття Вінниці батальйон «Нахтігаль» відправили до Німеччини. Прибувши на місце, він був розброєний і переформатований в поліцейську частину.

Під загрозою арешту особовий склад примусили підписати річний контракт на несення охоронної служби й боротьби проти більшовицьких партизанів на Білорусії.

На жаль, в окремих історичних джерелах є звинувачення на адресу батальйону «Нахтігаль», але на сьогодні не виявлено жодних документів, які б свідчили про злочинну діяльність цього батальйону.

За непокору і протест німецькій владі Р. Шухевич був заарештований і засуджений до розстрілу. Але через загострення військово-політичної ситуації гітлерівці не виконали вироку. У 1943 він вдруге був заарештований і засуджений до смертельної кари за організацію переходу відділів української допоміжної політичної частини на Поліссі і Волині на сторону УПА. Таємно одержавши зброю, вирвався з нацистських затінків і знову очолив національно-визвольну боротьбу.

Роман Шухевич і Поділля

Обласний провід ОУН у Кам’янець-Подільській області знаходився на Тернопільщині. Всього на теренах області діяло десять груп УПА, які здійснювали диверсійні акції та проводили агітаційно-пропагандистську роботу серед населення. Впродовж грудня 1944 р. підрозділи УПА вели важкі бої з 127-м полком НКВС на Поділлі між Жмеринкою і Кам’янцем-Подільським. З листопада 1944 р. по лютий 1945 р. на території області групами вояків УПА було здійснено 79 антирадянських акцій.

Особливо жорстокою була боротьба українського народу в Західній Україні про сталінського режиму після Другої світової війни. На початку 1950-х р. на Хмельниччині діяли Кам’янець-Подільський окружний провід ОУН «Дон», Віньковецький, Дунаєвецький, Теофіпольський, Білогірський та інші надпроводи, крайовий провід «Поділля».

Щоб об’єднати всі національно-визвольні сили, щоб з одного центру керувати цією боротьбою, розвивати єдиний самостійний фронт, за ініціативою й безпосередньою участю Р. Шухевича створюється Українська головна визвольна рада.

Очевидно, інформацію про створення парламенту підпільної України, який міг вийти на міжнародну арену уважно проаналізувала більшовицька влада. Тому каральним органам надійшла вказівка посилити пошук провідника національно-визвольного руху, заводиться агентурна справа на членів Центрального Проводу ОУН під назвою «Барлога».

Проти Р. Шухевича було кинуто кращі сили «Смершу». 5 березня 1950 року в бою з енкаведистами біля с. Білогорща поблизу Львова Роман Шухевич загинув. Щоб його могила не стала місцем поклоніння, тіло вивезли на лівий берег р. Збруч біля містечка Скала Подільська Тернопільської області і спалили. Останки загорнули у брезент і скинули у річку.

У 2005 році водолази знайшли обгорілі кістки, що ймовірно, належали Р. Шухевичу.

Напередодні свята Покрова Богородиці, яку вважають покровителькою козаків УПА на межі Хмельницької і Тернопільської областей, поблизу с. Гуків Чемеровецького району урочисто постав кількаметровий хрест. Табличка сповіщає, що на цьому місці 9 березня 1950 року вознісся в небо лицарський дух головкома УПА, вірного сина українського народу Романа Шухевича.


Роман Шухевич і Поділля Роман Шухевич і Поділля

Література


  1. Роман Шухевич у документах радянських органів державної безпеки (1940-1950): у 2-х т. – К; ПП Сергійчук М.І., 2007.
  2. Т. 1. – 640 с.

    Т. 2. – 584 с.

  3. Дмитрук В. Вони боролись за волю України. – Луцьк: Волин. обл. друкарня, 2007. – 1070 с.
  4. Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: фах. висновок робочої групи істориків при Уряд. комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА. – 3-тє стереотип. вид. – К.: Наук. думка, 2005. – 71 с.
  5. Мизак Н. За тебе, свята Україно: Кам’янець-Поділ. обл. у визвільній боротьбі ОУН, УПА. Кн. п’ята / Н. Мизак, В. Горбатюк. – Чернівці; Хмельницький: «Букрек», 2006. – 349 с.: іл.
  6. Слободянюк П. Нескорені: (нац.-визвол. боротьба ОУН-УПА на чолі з генерал хорунжим Романом Шухевичем). – Тернопіль: Збруч, 2006. – 76 с.
  7. Рудницький Ю. Людський вимір: Роман Шухевич, якого мало хто знає // Дзеркало тижня. – 2015. – 28 берез. – С. 15.
  8. Шаповал Ю. Чи розкрито останню таємницю УПА? // День. – 2005. – 21 жовт. – С. 18-19.
  9. Маліш П. Символічну могилу генерала УПА Романа Шухевича освятили на Чемеровеччині // Проскурів. – 2005. – 20 жовт. – С. 6.

Підготували:
Мельник В.О.
головний бібліограф,
Грицишина О.О.
провідний бібліотекар


 

Сайт розробив: Гриняк Олександр
завідуючий відділом інформаційних технологій
Хмельницької ОУНБ
e-mail: cooler.green@gmail.com