Закрити
фото
logo

 
Електронна бібліотека Хмельницької ОУНБ
Бібліотека українського воїна
Як нас знайти:
29000, м. Хмельницький,
вул. Героїв Майдану, 28
тел./факс: (0382) 79-47-31
тел.: 65-80-84
e-mail: library.ounb.km@gmail.com Хмельницька ОУНБ
 
X

Пошук по сайту


фото

Поселення на території Хмельницької області, бере свій початок з часів первісно-общинного ладу: раннього палеоліту, підтвердження цьому — археологічні розкопки. Впродовж багатьох тисячоліть багато населених пунктів безслідно зникало, деякі з них знову відроджувалися, руйнувалися в роки війн і знову відбудовувались і так зазнавали змін протягом всього свого існування. Значній частині поселень вдалося зберегти свої історичні пам'ятки до сьогодення.

З посиленням феодальної роздробленості Стародавньої Русі і виникненням окремих удільних князівств у кінці ХІ ст. в Наддністрянщині утворюються Теребовлянське князівство, а згодом, з 1141 р. — Галицьке, до складу якого увійшла південна частина сучасної Хмельницької області колонізована князем Васильком Ростиславовичем (Теребовлянським), більш відома як Пониззя.

За Андрусівською угодою 1667 р. більша частина Правобережної України і Східна Галичина, в тому числі сучасна Хмельниччина, залишилася за Польщею. Протягом XVI–XVII ст. однією з форм антифеодальної боротьби були масові втечі селян із загарбаних Польщею земель у південні степи до козаків. У квітні 1793 р. землі Поділля у складі Правобережної України були приєднані до Росії. Утворилися Ізяславське і Брацлавське намісництва та Кам'янецька область, пізніше переіменована в Подільську губернію У 1797-1803 рр. відбулося укрупнення повітів, з яких Кам'янецький, Летичівський, Проскурівський, Ушицький охоплювали більшу частину сучасної Хмельницької області.

На початку XX століття північна частина Хмельницької області входила до складу Волинської губернії, зокрема Заславського повіту, Старокостянтинівського повіту. До того ж, деякі населені пункти теперішньої Хмельницької області утворювали більшість волостей у складі Острозького повіту (із 15 — 9) з центрами: село Ганнопіль, село Довжки, село Кунів, містечко Ляхівці (нині Білогір'я), село Переросле, село Плужне, село Семенів, село Старий Кривин, село Уніїв (нині — Ставищани Білогірського району), а також Новоград-Волинського повіту з центрами: містечко Берездів, містечко Остропіль, містечко Полонне, та Кременецького повіту з центрами містечко Ямпіль і село Святець.

Місто Хмельницький має майже 600-річну історію і веде свій родовід від невеличкого поселення Плоскирів або Плоскирівці. Дата заснування міста не відома, а от, що стосується першої згадки, то достовірно можна стверджувати про існування Плоскирова (Плоскировець) вже у першій половині XV ст. На той час Поділля стає ареною суперечки між литовськими князями та польським королівством, яка закінчилася на користь останніх. Частина Поділля, включаючи Побужжя, відійшла під владу Корони Польської. В роки королювання (1434-1444 рр.) Владислава ІІІ нова згадка – підтверджується право на володіння поселенням, яке вже названо як Плоскирів.

фото

Після приєднання Поділля до Російської імперії, 5 липня 1795 р. імператорським указом була утворена Подільська губернія. Один із повітів губернії став називатися Проскурівським, а його центром зазначене місто Проскурів. Саме в цьому імператорському указі вперше зустрічається назва Проскурів. Якоїсь спеціальної постанови про перейменування Плоскирова в Проскурів не знайдено.

16 січня 1954 року, вийшов Указ Верховної Ради Української РСР: «На ознаменування історичної події – 300-річчя возз'єднання України з Росією і відзначаючи заслуги перед українським і російським народами видатного державного діяча і полководця Богдана Хмельницького, Президія Верховної Ради Української РСР постановляє: перейменувати місто Проскурів у місто Хмельницький, а Кам'янець-Подільську область – в Хмельницьку. Підпис: Голова Президії Верховної Ради УРСР Д.Коротченко, дата: 16.01.1954 року».

Звичайно, є чимало аргументів про те, що під час Національно-визвольної війни 1648-1657 років, саме на території подільського краю відбувалися важливі події та великі битви під проводом Богдана Хмельницького (згадайте лише бойовища під Пилявцями та Жванцем). Але існує ще один маловідомий фактор, який став суттєвим та визначним на користь перейменування нашої області.

фото

Наприкінці 1953 року, коли вже завершувалися приготування до святкувань 300-річчя возз'єднання України з Росією, було вирішено на ознаменування цієї дати та на честь славного гетьмана перейменувати місто Переяслав, де якраз і відбувалася історична подія «братання» двох народів, на Переяслав-Хмельницький. Але, коли затверджували таку пропозицію, у «вищих колах» вирішили, що цього замало, — необхідно до ювілею дати нову назву ще одній з областей та її обласному центру. З історичної точки зору події козацької війни під проводом Б. Хмельницького відбувалися переважно у Дніпропетровській, Черкаській, Київській, Вінницькій, Кам'янець-Подільській та Тернопільській областях. Київ і Дніпропетровськ, із зрозумілих причин, відразу відпали. Так само вінничани, які переконливо довели, що їхня область одна з перших п'яти, створених в Україні, й тому не слід змінювати її історичну назву. Залишилися три «кандидатури»: Черкаси, Тернопіль та наш Проскурів – всі вони мали однакові шанси бути перейменованими на Хмельницький

Під час жвавого обговорення, хтось із вищого керівництва республіки звернув увагу на те, що он, мовляв, дивіться – існує Кам'янець-Подільська область, а обласний центр має назву Проскурів. Таку «нестиковку» все одно в майбутньому доведеться виправляти та перейменовувати область. Так чому б це не зробити зараз? Цей аргумент став одним з вирішальних, і в січні 1954 року на карті України замість Проскурова з'явився Хмельницький. Відповідно змінила назву й область.

Література:

  1. Україна. Верховна Рада. Президія. Про перейменування міста Проскурова в місто Хмельницький, Кам’янець-Подільської області в Хмельницьку область: Указ від 16 січ. 1954р. // Молодь України. - 1954. - 17 січ. - С.1.
  2. Описи Подільської губернії кін. XVIII – поч. XIX ст. / уклад., автори вступ. статті С.А. Копилов, А.Б. Задорожнюк. - Кам’янець-Подільський «Аксіома», 2011. - 122 с.; з іл.
  3. Слободянюк П.Я. Місцеве самоврядування Хмельниччини: історико-етнографічні витоки, сторінки минулого та сьогодення місцевих громад / П.Я. Слободянюк. - 592 с.; з іл.
  4. Нариси історії Поділля: на допомогу вчителю / Л.В. Баженов, І.С. Винокур, С.К. Гуменюк. – Хмельницький, 1990. - 328 с.
  5. Поділля: із глибини віків у сьогодення: історичні нариси / за заг. ред. С.І. Крамара. - Кам’янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2011. - 328 с.; з іл.
  6. Олуйко В.М. та ін.. Адміністративно-територіальний устрій Поділля. Історія і сучасність: монографія / В.М. Олуйко, П.Я. Слободянюк, М.І. Баюк. - Хмельницький, 2005. – 400 с.; з іл..
  7. Єсюнін С.М. До історії міста Проскурова на початок ХХ ст. // Літопис Хмельниччини: краєзн. зб. - Хмельницький, 2004. - С.129-140
  8. Швалюк Д. Шістдесятиліття Хмельниччини - доба лихоліття, звитяги, завзяття //Хмельниччина: роки становлення та поступу (1937-1997): матеріали Всеукр. наук. історико-краєзн. конф. - Хмельницький, Доля, 1997. - С.6-9.
  9. Єсюнін С. Зміни назви: 60 років тому на карті України з’явилися нові назви – місто Хмельницький і Хмельницька область // Поділля. -2014. - 16 січ. - С.14: фото.

 

© Хмельницька обласна універсальна
наукова бібліотека
e-mail: library.ounb.km@gmail.com