Пошук по сайту

Засідання кіноклубу Docudays UA

"Право в об`єктиві"

Виїзне засідання кіноклубу Docudays UA «Право в об’єктиві» за участю Орисі Підвальної

Відбулося виїзне засідання кіноклубу Docudays UA «Право в об’єктиві» за участю Орисі Підвальної, завідувачки сектору «Хмельницьке бюро правничої допомоги» Хмельницького відділу надання безоплатної правничої допомоги.

Здобувачі освіти Відокремленого структурного підрозділу «Хмельницький торговельно-економічний фаховий коледж Державного торговельно-економічного університету» переглянули та обговорили документальну стрічку «89 днів» українського режисера Павла Дорогого з колекції DOCU/КЛУБ – Docudays UA.

У фільмі розповідається про людей, які під час бомбардування Харкова 89 днів змушені перебувати у бомбосховищі, яким стала станція метрополітену «Армійська».

Керівниця кіноклубу Docudays UA «Право в об’єктиві» Зоя Філіпенко розповіла присутнім про діяльність кіноклубу, розвиток документалістики в Україні та фільми, які висвітлюють права людини.

Перед переглядом фільму здобувачі освіти відповіли на питання, чи знайомі вони з термінами «міжнародне гуманітарне право», або як його ще називають, «право війни» та «воєнні злочини». Присутні перерахували воєнні злочини, які вчиняються під час повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Орися Підвальна, експертка заходу, зауважила, що міжнародне гуманітарне право – це галузь права, що встановлює правила ведення збройних конфліктів, метою якого є обмеження насильства під час війни… Найважче порушення – це воєнні злочини та злочини проти людяності.

Викладач історії та права Олександр Атаманчук на основі історичних фактів охарактеризував події, що відбуваються в Україні.

Учасники обговорили права людини, які порушуються під час війни та які обмежуються; перерахували воєнні злочини та охарактеризували їх.

Під час перегляду присутні звернули увагу на окремі фрагменти із фільму, які є символічними і висвітлюють відчуття та враження від пережитого.

«Станція метрополітену «Армійська» об’єднала людей, різних за професіями, вподобаннями та інтересами. Вона стала другою домівкою для них, другим світом, де потрібно адаптуватися до умов і прийняти їх. Але життя триває і там, і воно продовжується…», – зауважила бібліотекар Альона Радецька.

Присутні поділилися емоціями, які викликав фільм та побачене у ньому, а також досвідом перебування в укриттях.