|
|
|
Рекомендації для читача: Програма Вступ Історичний контекст Про автора |
Додатки: 1. П'ятдесяті 2. Наукова фантастика |
Один із найпопулярніших видів сучасних кіно й літератури, наукова фантастика утвердилась як окремий жанр лише в останні 150 років. І незважаючи на те, що вона почала своє сходження до слави не так давно, її глибокі корені легко відстежити у міфах і філософській літературі. Епічні поеми на зразок “Одіссеї” (Гомер) або такі книжки, як “Республіка” (Платон) і “Утопія” (Томас Мор), містять елементи, які передбачають популярність наукової фантастики, писаної у ХХ столітті.
Письменники ХІХ століття, такі як Едгар Аллан По (“Равенна”) і Мері Шеллі (“Франкенштейн”), започаткували жанр літератури фентезі в умовах стрімкого зростання індустріалізації. Але тільки в кінці ХІХ століття Гордон Веллс, Жуль Верн і Едгар Райс Берроуз почали вигадувати історії, засновані на наукових відкриттях, де описували міжпланетні подорожі і вторгнення прибульців. Ці письменники справили величезний вплив на прийдешній золотий вік наукової фантастики.
Наснажена бульварним журналом Гуго Гернсбека “Amazing Stories” (“Дивовижні історії”), заснованим у 1926 році, наукова фантастика поширилась по всій території Сполучених Штатів і Англії. Вона починалася в дешевих журналах, заповнених футуристичними історіями, а з часом розвинулась у повноправний літературний жанр – із сюжетами, персонажами і лейтмотивами, характерними для масштабних романів. Світ, який усе більше зачаровувався технологіями нової атомної доби, познайомився з цілою генерацією письменників-мрійників, серед яких були Роберт Гейнлейн, Айзек Азімов і Рей Бредбері.
Для цього жанру характерно фантазування про майбутнє технології й науки. Звичайними явищами постають робототехніка й перетворення людей на роботів, прибульці з інших планет, подорожі в часі, біологічні експерименти й апокаліптичні катастрофи. Хоча наукова фантастика базується на фантазіях, вона часто вдається до філософського обмірковування нашого сучасного існування.
З часом наукова фантастика не тільки створила деякі з найзначніших оповідей сучасної літератури, але й провістила розвиток багатьох явищ, які визначають сучасний світ. Такі письменники, як Джордж Орвелл, Олдос Гакслі, Курт Воннегут молодший і Майкл Крічтон, так само, як і Бредбері, вдавалися до соціальної критики й іноді до передбачень, що принесло їм всесвітнє визнання.
Наукова фантастика відзначається розмаїттям імен і стилів. C. Люїс використовує цей жанр у ролі посередника для релігійної алегорії. Маргарет Етвуд у “Рукотворній історії” уявляє небезпечний світ майбутнього з погляду феміністки. А такі письменники, як Семюел Делані й Октавія Батлер, створили афроамериканські образи в межах жанру, який пройшов довгий шлях від часів “Франкенштейна”.
|
|
Пошук по сайту
