Пошук по сайту

Вікно в Америку

Клуби

Новини та події

Ресурси

Посилання

Програми

Велике читання

П’ятдесяті

Наскільки роман “451° за Фаренгейтом” розповідає про часи не надто віддаленого майбутнього, настільки ж він закорінений у 1950-і роки. Мілдред Монтег сидить, наче зомбі, перед телеекраном. Ревіння винищувачів, які готуються до війни, перетинає небо. Передмістя повні стандартних будинків і їх самозадоволених мешканців. Усі ці сцени не були дивовижею для автора у 1953 році.

Період після Другої світової війни у Сполучених Штатах відзначався продуктивністю, добробутом і соціальним конформізмом. Економіка була сильною. Технології телебачення, повітряних подорожей і передавання сигналів на будь-яку відстань стрімко наближували майбутнє. Район, у якому живе Монтег, очевидно, нагадує Левіттаун, відомий недорогий житловий квартал того періоду, коли активно розвивалися передмістя. Але на тлі всього цього постійно поширювалися чутки про війну.

Хоча про 1950-і згадують як про десятиліття миру й добробуту, вони були далеко не такими благополучними. Корейська війна, яка закінчилась того року, коли було опубліковано “451° за Фаренгейтом”, призвела до десятків тисяч смертей американців. Джерелом постійної тривоги була затяжна “холодна війна”. У нову атомну еру кожен усвідомив, що світ може бути зруйновано натиском кнопки, – і це була саме та ситуація, на яку Бредбері більш ніж натякає у своєму романі.

Уряди, які мали ядерну зброю, ворогували не тільки між собою: вони використовували владу і для переслідування ймовірних ворогів ближче до власного дому. У 1946 році Комісія Конгресу США з розстеження антиамериканської діяльності почала розслідувати випадки підозри у шпигунстві, а через кілька років сенатор Джозеф Мак-Карті з Вісконсину бездоказово звинуватив десятки урядовців у тому, зо вони є членами комуністичної партії. Поза тим, спогади про спалювання книжок нацистами і радянську цензуру в пам’яті людей були ще свіжими.

Внаслідок усього цього цензура у медійних засобах процвітала. Преса нападала на комуністів. Освітяни і батьки забраковували книжки коміксів як “підривну” літературу. Образи “функціонера” і “самотнього натовпу” відображали зміни в американському характері.

Поза тим, що 1950-і були періодом добробуту і зростання надій на краще, вони водночас були і десятиріччям атомних випробувань і регіональних воєн; расової сегрегації; урядової цензури і репресій; витончено примусової соціальної ортодоксальності; підігрівання невпевненості в завтрашньому дні. Соціальні й психологічні проблеми цього періоду вийшли на перший план у романі “451° за Фаренгейтом”, у книжці, в якій суспільство, яке видається напрочуд антиамериканським у його нетерпимості до книжок, водночас розкриває подвійне дно того процвітання, яке оволоділо західним світом.